Радянське минуле

Третього листопада розповіла про пошук рецептів вдалого батьківства.

Є в мене один для початку.

Нізащо на світі  б не хотіла повернутися до Радянського Союзу.  Але дещо й у  ньому було корисне і хороше. Його було мало, але ж воно було. Розв’язавши війну, наші так звані брати відібрали і це хороше.

За минулий рік одна з найцікавіших прочитаних мною книг саме родом з Радянського Союзу – Кір Буличов «Дівчинка з Землі».

І зараз запропонувати її дітям – майже злочин. Це мене страшенно гнітить і бісить. Мені й самій читати було нелегко. Про московський зоопарк з інопланетними тваринами та бронтозавром, про маму Аліси, яка зводить будинки на інших планетах, космодром Шереметьєво-4, про прибульців з інших планет, яких змогла врятувати Аліса. У мене досі не вкладається в голові, як можна було ці прекрасні мрії про майбутні космічні подорожі та зустрічі з жителями інших планет не реалізувати, а обміняти на нищення моєї країни. Краще б витрачали гроші на космічні перегони, а не на зброю, якою вбивають українців.

А дорослим запропоную – заради передмови. Буде корисно й вчителям також.

Дуже гарний переклад Євгена Литвиненка. Дуже.

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ

Завтра Аліса йде до школи. Це буде дуже цікавий день. Сьогодні зранку відеофонять її друзі та знайомі, і всі її поздоровляють. Правда, Аліса й сама вже три місяці, як нікому спокою не дає, розповідає про свою майбутню школу.

Марсіянин Бус прислав їй якийсь хитромудрий пенал; його поки що ніхто не зміг відкрити — ні я, ні мої товариші по службі, а серед них, до речі, було два доктори наук і головний механік зоопарку.

Шуша сказав, що піде до школи разом з Алісою і перевірить, чи досить досвідчена вчителька їй дістанеться.

Страшенно багато галасу. Здається, коли я вперше йшов до школи, ніхто не зчиняв такого галасу.

Зараз метушня трохи стихла. Аліса пішла в зоопарк попрощатися з Бронтею. А поки вдома тихо, я вирішив надиктувати кілька історій із життя Аліси та її друзів. Я перешлю ці нотатки Алісиній вчительці. Для неї корисно буде знати, з якою несерйозною людиною їй доведеться мати справу. Можливо, ці нотатки допоможуть учительці виховувати мою доньку.

Спочатку Аліса була дитина як дитина. Років до трьох. Доказом тому — перша історія, яку я збираюсь розповісти. Та вже через рік, коли вона зустрілася з Бронтею, в її вдачі проявилося вміння робити все не як слід, зникати в найнеслушніший час і навіть випадково робити відкриття, що були не під силу найвидатнішим ученим сучасності. Аліса вміє знаходити вигоду з доброго до себе ставлення, а проте в неї безліч вірних друзів. Нам же, її батькам, буває дуже важко. Адже ми не можемо весь час сидіти вдома: я працюю в зоопарку, а наша мама зводить будинки, і до того ж часто на інших планетах.

Я хочу заздалегідь попередити Алісину вчительку — їй теж буде, напевно, нелегко. Тож нехай вона уважно вислухає цілком правдиві історії, що трапилися з дівчинкою Алісою в різних місцях Землі та космосу протягом останніх трьох років.

 

         За круглим столом 6 листопада ми з Тамарою Анатоліївною та Наталею Йосипівною трохи поламали голову над фразою «Аліса вміє знаходити вигоду з доброго до себе ставлення, а проте в неї безліч вірних друзів».Це позитивна чи негативна риса характеру?

        У мене є й інші питання: Цьому можна навчитись? Хто цьому може навчити? І чи треба цьому вчитись?

Пропоную пошукати відповіді й вам, а потім обміняємось враженнями.

P.S. Книга з відділу дитячої літератури перейшла до відділу зарубіжної літератури. для дорослих.

Читацьке літо бібліотекаря

 На початку навчального року про своє читацьке літо звітують молодші школярі. Це дуже важливо для початкової школи. Хоча, впевнена, учителям літератури теж цікаво, що прочитали учні середньої та старшої школи.

Сьогодні 1 жовтня. На блозі роблю перші кроки у новому навчальному році. Отже, тепер моя черга розповісти про своє читацьке літо.

Почалося воно з вивчення «серйозної» літератури:  «Лінгвістика на карті світу» Рустама Гаджієва та «Живі. Зрозуміти українську літературу» Олександра та Павла Михедів, батька й сина. 

 

Далі – рекомендації для любителів детективного жанру:

Рекс Стаут "Сімейна справа"

Саймон Бекетт «Хімія смерті».

Їх я не читала, а слухала. Також переслухала заново знаменитий  цикл Річарда Османа  «Клуб убивств по четвергах» - в очікуванні виходу серіалу (не розчарувалася, рекомендую).

Перегляд ще одного британського серіалу «Відділ нерозкритих справ» пробудив цікавість до автора книги, за якою було знято фільм. І тепер стою перша в черзі на переклад на українську мову детективів Юссі Адлер-Олсена.

Вони того варто, як і серіал, до речі.

Не детектив, але й не любовний роман – на межі детективу та містики –  «Камінь, ножиці, папір», яку написала Еліс Фіні. Книга не моя, поділилися зі мною Аня Шнайдер та Ірина Борисівна. Не шкодую. Із задоволенням відкрила для себе нове ім’я, слідкуватиму далі за автором.

Ще з задоволенням переслухала цикл «Хроніки Амбера» Роджера Желязни. Є в інтернеті у вільному доступі аудіокниги українською мовою.  Якщо хтось не знає – це фентезі, класика жанру, як то кажуть. Також рекомендую.

Ще не раз буду повертатися до цих книг, можливо, завтра. Зараз роблю перерву і продовжу завтра)

До зустрічі...

ІСТОРИЧНІ ПАРАЛЕЛІ _ випуск 3 _Патрісія Вентворт "Ключ"

  Щоб два рази не вставати... )

Використаю матеріал попередньої публікації, тобто схожість героїнь детективних романів Агати Крісті та Патріції Вентворт.

Схожі й деякі сюжетні лінії. Письменниці –  сучасниці, пережили Другу світову війну. То ж нічого дивного, що кожна із них перетворила кримінальний детектив на шпигунський. Про боротьбу із німецькими шпигунами  Агата Крісті написала у романі «Ікс чи Ігрек». А Патрісія Вентворт – у романі «Ключ».

Фільм «Буча» я ще не дивилася. Залишаюсь під враженням від інтерв’ю з прототипом головного героя Костянтином Гадаускасом. 

Все, що відбувалося у Бучі – не було випадковим спалахом насиллям. Це була дуже ретельно спланована акція. Росіяни почали готуватися до неї за рік, а то й більше. Вони почали за рік винаймати житло у висотних домах, не нижче 12 поверху.. У них були зарання підготовлені «розстрільні списки» із іменами атовців, колишніх військових, поліцейських і т.д.

До чого це я?

Методи свої росіяни запозичили – у тих же самих фашистів.

Патрісія Вентворт вводить в коло персонажів героя, батьки якого - німці за походженням. Двоє їхніх синів загинули у Першій світовій війні, захищаючи Англію. А молодшого, коли він влаштувався на роботу до одного із готелів на узбережжі, куди приїжджали відновлювати своє здоров’я поранені військові, намагалися завербувати німецькі агенти. Йому запропонували запам’ятовувати та занотовувати все, що він почує. Юнак відмовився, звичайно, і розповів про це пастору, дідові оповіда. Пастора (і нас теж)  дуже вразило, що німці слідкували навіть за такими простими людьми. Що важливого для німецьких вух міг почути хлопець, прислуговуючи за обідом?

Очевидно, що Міністерство іноземних справ вело дуже ретельний облік усім німцям, сподіваючись на їхню допомогу. Якщо вони підіслали своїх агентів до зовсім простої сім'ї за співпрацею, то як же слідкували за тими, хто реально міг впливати на прийняття рішень?

Отак діють і росіяни.

МОЇ ВІДКРИТТЯ _ Патрісія Вентворт, автор детективів

Якщо підійти до цієї теми з гумором,  ще й припустити існування паралельних світів... тоді десь існує світ, у якому мало хто знає про міс Марпл  і шаленіє від міс Мод Сілвер…

А якщо серйозно…то так і було в Америці 30-х років минулого століття.

Мені ім’я Патрісії Вентворт абсолютно ні про що не говорило, коли навмання обирала її твір для прослуховування дорогою додому. У вільному доступі є її аудіокниги, щоправда, російською.

Головна героїня циклу – міс Мод Сільвер – дуже нагадує  міс Марпл. Більше того, автор передмови до роману Патрісії Вентворт «Сіра маска» (1928) навіть вводить  читачів в оману, коли каже, що знаменита героїня Агати Крісті з’явиться лише у 1930. Вікіпедія ж говорить протилежне.  

КНИГА ГЕРОЇВ НАШОЇ КРАЇНИ _ випуск 2

для  дорослих           для дорослих          для дорослих          для дорослих          для дорослих  

Книга героїв України пишеться у нас на очах. В ній багато героїчних сторінок. А є такі, які неможливо читати без сліз.  Ось тому і звертаюсь до дорослої аудиторії. І вам буде непросто, а дітям тим більше. Дітей побережемо. Подорослішають – прочитають. Завдання дорослих – зберігати пам’ять.

Ми знаємо, що в лавах Збройних сил України разом з українцями воюють громадяни інших країн. І вони також, на жаль, несуть втрати. Їх імена відомі. Хтось веде в Вікіпедії перелік. Ми, українці, маємо про нього знати, пам’ятати і бути вдячними їм та їхнім родинам. Це найменше, що можемо зробити.

Вікіпедія упорядковує наші знання. Вона розрізняє Міжнародний легіон при ГУР МО України  та Інтернаціональний легіон територіальної оборони Україн  кожному із них присвячена окрема сторінка. Спільним (це моє припущення) є список втрат Список іноземних добровольців, загиблих під час російського вторгнення в Україну.

Починається ця стаття Вікіпедії посиланням ще на одну сторінку, імена якої також мають бути у Книзі героїв: Список іноземних добровольців, загиблих під час проведення АТО та ООС.

Я поспішила, коли сказала, що їх імена відомі. У 50-ти (із 374)  імена не вказані, навіть деякі позивні утаємничені. 

 

У 95-ти імен зазначено, що місце загибелі невідомо.

 

5 (крім 374) є пропалими безвісти: серб, двоє білорусів, іспанець та англієць.

 
І не всі загинули на фронті.  Громадянка Великої Британії, волонтерка Кетрін Мельничук (327) була знайдена мертвою у Києві.

 
Першим загиблим став Томаш Рибачек, чех, волонтер. Прибув в Україну 28 лютого 2022 року, загинув 2 березня поблизу Макаріва.

 
Є жінки, крім Кетрін Мельничук: росіянка Ольга Сімонова (запис 76),  Маряна Тряско - громадянка Італії (запис 81), бразильська фотомодель Таліта до Валле (запис  51), американка Юлія Нельсон Войтович (запис 204), іспанка Емма Ігуаль (запис 255), англійка Тетяна Міллард (запис 275), німкеня Діана Вагнер Савіта (запис 336)  

 
ВІк  - від 20 до 65 років (найстарший, здається, німець Юрген Хансен (запис 153)

 

Деякі загиблі воїни служили в інших військових підрозділах ЗСУ

 

А ще б я звернула вашу увагу на те, як лідери різних країн реагували на те, що керівництво нашої країни та посольства України намагалися залучити їх громадян до Інтернаціонального легіону (це у другій статті)

Пом’яніть добрим словом і зберігайте вдячність людям, які віддали своє життя за свободу нашої України.

 

Чарльз Сноу, англійський письменник

Думаю, у мене є право пропагувати не тільки дитячу літературу. Можу порекомендувати щось цікаве і старшому поколінню, наприклад, книги англійця Чарльза Сноу. Розповідаючи про будь яку книгу, мені завжди хочеться пригадати мить знайомства. У випадку з творчістю Сноу було так.

Найвідомішу його книгу, детектив «Смерть під парусом» я прослухала на одному диханні і захотілося ще. І другий детектив сподобався, хоча дещо відрізнявся від усіх до того прочитаних та прослуханих.

Навіть трохи незручно про це говорити, але наступні 4 його романи віднайшлися на полицях АІСТиної бібліотеки. Тільки не серед детективів, а в розділі «Зарубіжна література».

Тепер завдяки Вікіпедії мені відомо, що ці романи входять до циклу «Чужі та брати», що всього їх 11, що вони об’єднані постаттю головного героя Льюїса Еліота, від імені якого  ведеться розповідь…