Вивчаємо український книжковий простір

Зазвичай гортаю фейсбук сторінку "ПроКниги. Що почитати?", щоб дізнатись про книжні новинки. Але мимо такої  милоти неможливо пройти мимо, щоб не поділитись.

лисяче читання від користувача Irina Vek

АІСТина ВІРТУАЛЬНА БІБЛІОТЕКА

У мене нове захоплення, новий проєкт. Планую відкриття Віртуальної бібліотеки.

Так, так, наче мені мало АІСТиної – реальної – бібліотеки та АІСТиного Віртуального зоопарку. Але ідея народилася, росте і вимагає, щоб про неї розповіли.

Планую  у єдиному просторі  об’єднати  бібліотеки, які згадуються на сторінках книг та кіноекрані.  Реальні бібліотеки об’єднуються у міжбібліотечні мережі, то чому цього не можуть зробити уявні? Знайдемо, звичайно, тут місце й для реальних бібліотек, але в першу чергу мене цікавлять уявні.

І, до речі, це зовсім не моя ідея. ЇЇ світові «подарував» Террі Пратчетт, один із моїх улюблених письменників.

«Бібліотеки – хоч би де вони не стояли – поєднані у Б-просторі» - це його цитата із книги «Варта! Варта!», що входить до циклу «Дискосвіт».

Дискосвіт, або Плаский світ, існує завдяки магії. Бібліотека Невидної академії для чарівників – найбільше книгосховище магічних книг. І це так викривляє час і простір, що в романі «Варта! Варта!» головному бібліотекару вдається здійснити подорож у часі, щоб дізнатися, хто посмів викрасти книгу з його бібліотеки.

Мені дуже сподобався ще один висновок Террі Пратчетта, до якого він дійшов явно через велику любов до книг: час і простір викривляють також звичайні книги, зовсім немагічні. Варто взяти до рук захопливу книгу – і про час можна забути. Тільки не кажіть, що з вами такого ніколи не траплялося.

Як же втілити цю ідею? Підказку знайшла на сторінках роману «Небудь-де» Ніла Геймана, ще одного мого улюбленого англійця.

Родина головної героїні володіє даром знаходити двері та відчиняти їх. Вони – відкривачі дверей. Щоб убезпечити себе, родина збудувала свій Дім без Дверей.

Дім без Дверей  починається з вестибюлю, великої кімнати без дверей. Всі її стіни завішані картинами, на яких зображені кімнати. Потрапити до вестибюлю, а звідти – до кімнат, можуть лише члени родини. Ці кімнати розкидані по всьому Лондону. Може бути таке, що у реальному світі їх вже не існує. Але якщо на картині є зображення тієї чи іншої кімнати, значить, час над ними невладний.

Ось приблизно так виглядатиме мій новий проєкт «АІСТина Віртуальна бібліотека».

Перший, найважливіший крок зроблено. Далі буде.

путівник " ХТО ТАКА ВАЛЕНТИНА МЕРЖИЄВСЬКА"

Хотіла написати, що обрастаю книжками, бо забрала з пошти "Календатику" Валентини Мержиєвської.

Але мова сьогодні буде про інше. 

Настав час познайомити вас з путівником "ХТО  ТАКА  ВАЛЕНТИНА  МЕРЖИЄВСЬКА", який має на меті полегшити роботу з її проєктами. 

Залишаючи вас з ним наодинці, попереджаю:  спочатку вас, наприклад, захопить Часолінія, потім ви будете у захваті від Календатики, а потім руки самі потягнуться і замовлять і те, і друге, і ще кілька книжок. А ще ви будете шукати час, щоб передивится семінари за участі Валентини, та слухати її подкасти з філософії освіти, з психології,  з історії України та з історії української літератури. Так це сталося зі мною. 

І рано чи пізно у вас виникне питання, коли вона встигає це все робити? 

P.S. Не могла не зробити помилки, буду сама себе перевіряти, і буду вдячна за допомогу. Якщо побачили неточність - напишіть у коментарі, будь ласка

ПУТІВНИК по видавництвам України_випуск 2

Мені розповідь про українські видавництва цікава в першу чергу тому, що це дозволяє зробити якісну і кількісну оцінку фонду АІСТиної бібліотеки. 

Але перед тим, як зробити другий крок у цьому напрямку,  розповім, що паралельно історію українських видавництв пише портал «ЧИТОМО».

Ця робота там триває давно, працює потужна команда  і результати вражають. На сторінку їхнього проекту «До друку» мене направив інтернет, коли виконував мій запит по видавництву «Веселка».   На зараз -  найкраща і найгрунтовніша публікація про "Веселку" – саме ця. І не тільки про неї. 

Тут роблю паузу - до наступної публікації - і залишаю вас наодинці з проєктом "До друку" 

НОВИНИ ВІРТУАЛЬНОГО ЗООПАРКУ_презентація книгарні

Давно не було мови про Віртуальний зоопарк.

Сьогодні розповідатиму про книгарню «Курочкині книжечки», яку на правах директора зоопарка включила до його складу. Це ж так логічно, еге ж? Зоопарк – навіть Віртуальний – може мати свою книгарню.

Ідею запозичила з книги американської письменниці Емі Тімберлей «Скунс та Барсук», про яку писала 30 листопада.  

Уявіть собі маленьке комфортне містечко Нордквіст, де звірі живуть розміреним спокійним життям. У ньому є пошта, служба доставки, видавництва, готель, магазини, бакалія, кафе, парк – і книгарня. Володіють книгарнею – курочки, звідси і назва «Курочкині книги». Курочки дуже уважні до відвідувачів, облаштували дві пари поручнів на дверях: внизу і вверху. 

Книгарня залита сонцем. Книги тут купаються у сонячних променях – на полицях і на столах, - як у тераріумі. Відвідувачам тут максимально комфортно, для мишок, наприклад, є відділ під столом. Є різні відділи за різними смаками. Якби у головного героя Барсука був час, він би нирнув з головою у вивчення літератури з каміньзнавства, як це робив Їжак, що саме переглядав свіжу пресу, або Мишка, що читала книгу під столом.  Зайчиха та Свинка гортали книги, а тим часом маленькі Поросятка гралися у Дитячому відділі. Поштовий Голуб засів у відділі «Великі Ціпочки»

Не буду спойлерити, чому на той момент, коли Барсук зайшов до книгарні, в ній не було курочок-власниць, але вони продумали план дій для покупців у разі своєї відсутності. Я трошки пофантазувала і  представила, якими вони можуть бути,  у CANVі.

Далі буде, обов'язково буде...

Подорожі у часі

 Тільки не кажіть, що ви не бачите, як схожі ці картинки :)

Уявіть, як мені  шкода - не можу згадати, звідки запозичила чорно-білу фотографію.

ПУТІВНИК по видавництвам України

Весь час тримаю в голові слова Тімоті Снайдера про значення видавництв (разом із бібліотеками та архівами) для країни, про те, що вони бережуть національну пам’ять. То ж задумала створення путівника, який би допоміг орієнтуватися у такому важливому для нас питанні.

Є один нюанс.

У розповіді про видавництва буду відштовхуватись від фондів АІСТиної шкільної бібліотеки. То ж повною розповідь точно не буде, але цікавою – однозначно… Такий собі аудит фондів, поєднаний з історією видавничої справи.

Обираючи хронологічний принцип, планувала розпочати з видавництв, які дісталися нам у спадок від радянського минулого. Але якщо орієнтуватись на роки видання, розпочинати треба з іншого.

6 грудня - День Збройних сил України

Сьогодні відмічаємо  День Збройних сил України.

Цьому святу - 30 років!

1 грудня 1991 року на Всеукраїнському референдумі було проголошено незалежність України.

 6 грудня 1991 року (через 5 днів) Верховна Рада ухвалила Закон України "Про Збройні сили України".

19 жовтня 1993 року Верховна Рада постановила встановити в Україні свято - День Збройних Сил України, яке відзначати щорічно 6 грудня - у день прийняття Закону Україні "Про Збройні Сили України".

Дякуємо нашим ЗСУ! 

Пропоную колегам прецікавий матеріал,  зразковий по інформаційності та стислості. Все, що зроблено 

Валентиною Мержиєвською, викликає захват. 

#Валентність, #MemoryCraft

ЧИТОМО_вивчаємо український книжковий простір

Вивчаючи український книжковий простір, неможливо оминути портал "ЧИТОМО". 

Попереджаю одразу: якщо заглянете на сайт, вам доведеться прикласти сил, щоб виринути назовні, настільки це багате та цікавезне місце. 

Обирайте зручний для вас формат: інстаграм, твіттер, телеграм, фейсбук, це дозволить слідкувати за новинами, але не забувайте час від часу звірятися із офіційним сайтом і слідкувати за спецпроєктами: