АІСТсамвидав _ книга спогадів про Романа Мельничука

4-й випуск під цією рубрикою присвячую книзі "Наш друг Ромка". 

Дванадцятого лютого 2015 року Валентина Петрівна Мельничук, вчителька нашої школи, отримала звістку, що в бою під Логвиново пропав її син Роман. Потім для родини почалися дні в очікуванні генетичної експертизи.

Ми теж чекали і сподівалися на диво. Серце розривалося  й у мам класних,  Юлії Миколаївни та Надії Семенівни. Пізніше Юлія Миколаївна сказала, що їй тоді трошки полегшало, коли вона записала свої спогади. Виговорилася. 

На фото – цю книжечку, АІСТиний самвидав, тримає Надія Семенівна, коли Вінниця хоронила Рому 9 квітня 2015 року. Така є й у шкільній бібліотеці.

Знаєте, мені дуже хочеться, щоб її прочитало якомога більше людей, щоб знали, яким непростим, добрим і цікавим  був Рома.  Хочу, щоб крім паперового варіант книга була електронна версія, доступна всім в інтернеті. Підготовка вже на фінішній прямій. Отримаю дозвіл на її публікацію - і оприлюдню.

Тож нехай книга «Наш друг Ромка» залишається поки що в Закритих файлах, а про Рому, прошу, перегляньте відео. 

Він прожив 9000 днів. І сьогодні, 11 років тому, обірвалося його життя

 

КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ ДАТ _ день народження Міхаеля Енде

 В мене є гарна традиція – проґавити важливу дату, але не цього разу.

12 листопада 1929 року народився німецький письменник Міхаель Енде.

І я з задоволенням скажу кілька слів про свої враження від його книг. Зараз у моєму розпорядженні є дві, одна - «Момо» (АІСТ-самвидав). Мала можливість роздрукувати на принтері, але ще не читала. Можливо, колись роздрукую й другу, бо дуже-дуже мене зачепила.

Розкажу про неї. «Нескінченна історія» - у мене тимчасово від Риточки Мисловської. Кожного дня їй звітую: «Прочитано стільки-то розділів», тому що порушила всі можливі бібліотечні терміни. І вдячна Риті та її сім’ї за терпіння. Книга – надзвичайна цікава, але в ній розгортається дуже складний сюжет, за яким треба уважно слідкувати, піднімається багато важливих тем. І якщо читати швидко, ковтаючи сторінки, «картинки не буде», як сказав би молодший Калмиков.

Розпочинається дія книги в нашому часі, потім співіснує з подіями у країні Фантазії, потім повністю переноситься туди. І там головні персонажі: Атрею (я не помилилася, так в книзі пишеться), Дитинна Царівна, Бастіян -  по черзі, як у естафеті, виходять на перший план. Але це тільки зовнішня канва. Міхаель Енде піднімає філософські питання і читач разом з ними шукає відповідь.

Кожного разу, коли беру в руки цю книгу, думаю: «Що цікавого на мене чекає сьогодні?» І Міхаель Енде мене завжди приємно дивує. Особливо відколи на перший план вийшов Бастіян…

Скоро це задоволення закінчиться, мені залишилося прочитати менше ста сторінок. Очікую  розв’язки і впевнена - письменник мене не розчарує.

Що мене вразило? Я не впевнена, що це дитячий письменник. 

Допускаю, що читачам більш знайома його книга «Джим Ґудзик і машиніст Лукас».

Свого часу прослухала російський аудіоваріант "Школи чаклунства", тепер у мене попереду очікування його українського перекладу (будь ласочка, видавці та перекладачі, зробіть такий подарунок українцям).

А ще з задоволенням додам до своїх ПОЛИЦЬ  БАЖАНЬ - чого і вам бажаю, дорогі читачі, - «Диявольськигеніальноалкогольний пунш бажань».

Згадала шкільне: "Дезоксирибонуклеїнова кислота", вибачте, не втрималася :)

цей день в АІСТорії

Цей день був у мене зарезервований для однієї дати, яка важлива АІСТиному  товариству. 

А для інтриги... відтерміную його на 27 березня.  

Дочекайтесь мене, будь ласка, вам сподобається.

Далі буде...

#ЖивіПисьменники

                                Всі посібники проєкту #ЖивіПисьменники є у вільному доступі. 

Можна впасти у велику спокусу їх роздрукувати. З великим задоволенням їй підкоряюся.

Мій старенький  друкарський станок інколи бастує, але потихеньку працює. І тому з гордістю звітую про АІСТ_самвидав. Крім тих посібників, що є на фото, встигла роздрукувати "Методичні матеріали" до 1 сезону "Живі письменники дітям", які супроводжують 10 навчальних відео про українських поетів та письменників. 

Далі - роздруківка 2 сезону "Методичних матеріалів", посібника "Живі Письменники. Дошкілля".

І обов'язково Каталог сучасних українських митців слова.

Слідкуйте за новинами, дорогі читачі )

І запрошую до бібліотеки тих, кому тримати в руках паперовий варіант краще, ніж читати з екрану.

Не переставатиму повертатись сама і повертати читачів до проєкту #ЖивіПисьменники.  Розумієте, це високоякісний продукт. Він не втрачає свої властивості. В посібниках прекрасно все: якість подачі матеріалу, великі пласти цього матеріалу, методичні поради. Найголовніше - вони розвивають мислення, спонукають створювати свої вправи, народжують власні ідеї. Ці книги і через 5 років будуть корисні. Нагадаю, що їм у 2025 році виповниться 6 літ.

P.S. Один із посібників на фото я отримала в подарунок від організаторів проєкту, коли взяла участь в розіграші подарункових книжкових комплектів. І про це теж писала )

АІСТ-самвидав _ випуск 3_Повість минулих літ

Про що б не думали у видавництві «Веселка», коли у 1988 році готували до друку «Повість минулих літ», економія навіть близько не стояла в переліку їх завдань.

Переказати доступною і зрозумілою мовою – було. Проілюструвати так, що «ожили» тексти – було. Підібрати шрифти, добавити деталей, щоб відчути подих епохи – було.

Це розкішне видання – окраса творчості Віктора Близнеця (текст), Георгія Якутовича (ілюстрації), Володимира Юрчишина (оформлення) – і в цілому української видавничої справи.

Тираж – 100 000 екземплярів. І в нашій бібліотеці така книга є.

То чому ж самвидав і чому економія?

На початку 2000-х років ми в АІСТі думали саме про економію. Тому Тетяна В’ячеславівна Хлапова, Царство їй небесне, працюючи з цією книгою, вдалася до хитрощів  через скруту – з папером, в першу чергу.

Вона не викинула ні слова із глав «Повісті», але  по творчому перекроїла і ущільнила тексти цієї книги, щоб все вмістилося по можливості на одну сторінку, максимум дві.

Це справжнісінький АІСТиний самвидав, прошу переконатися.

 

АІСТ_самвидав - Випуск 2_Хрестоматія з української літератури

Історія про найстаріший самвидав АІСТиної бібліотеки не менш цікава, ніж розповідь про найсвіжіші новинки.

Сьогодні буду співати оди можливостям сучасного інтернету. Тільки завдяки їм у максимально короткий термін розгадала загадку нашого найстарішого самодруку.

Думаю, в АІСТину бібліотеку цю копію приніс хтось із засновників школи. Всі вони були і є великими бібліофілами.

Я була впевнена, що це копія якогось українського видання першої половини 90-х років. Через три переїзди і, чого гріха таїти, трошки неналежне зберігання, загубилися перші кілька сторінок. Хто упорядник, коли і ким видана книга – вся надія була на інтернет.

Отож, слідкуйте за руками і пальцями, які добряче побігали по клавіатурі ноутбука, щоб отримати результат.

Крок 1. Простий набір назви «Хрестоматія з української літератури ХХ століття» дав дуже багато і не дав нічого. За 32 роки незалежності в Україні видано чимало хрестоматій. Не знаючи, хто упорядник, годі й було чекати на швидкий результат.

Крок 2. Спроба ввести назви перших розділів книги. Це був хибний шлях. Інтернет  пропонував історичні штудії. До літератури вони не мали ніякого відношення.

Крок 3.  Тут мені спала думка ввести в пошуковик фразу «Шкільна рада пропонує». Аж отут стало тепло. Найдена, підказана інтернетом книга ще не була потрібною, але мене зацікавив ресурс, на якому вона зберігалася.

Diasporiada – сайт, який я з задоволенням внесу в путівник «Вивчаємо український книжковий простір». Те, що друкувала українська діаспора за кордоном в еміграції – зараз доступно і представляє широке поле для вивчення

   Cаме тут я таки знайшла, знайшла! – книгу.

Прошу: Хрестоматія з української літератури ХХ століття. Упорядники Петро Маляр та Євген Федоренко. Видана у 1978 році в Нью-Йоркові. 

Ох, і не передати, що я тоді відчувала!

А тепер про те, чого я не знайшла. Немає даних про те, що ця книга передруковувалась в Україні, в незалежній Україні.

Тому роблю висновок, що це справжнісінький радянський самвидав. Хтось за радянських часів привіз книгу, тут роздрукував і зберігав. А за радянських часів можна було поплатитися роботою, а може, навіть свободою за таке. Люди ризикували, тримаючи вдома такий раритет. 

От така історія, з якою починаю новий робочий тиждень.

Дякую, що дочитали.

  P.S. Чи повірите ви мені, що коли через деякий час спробувала йти тим же шляхом, інтернет видавав мені які завгодно посібники, лише не з сайту DIASPORIANA?

Red Fashion Photo Collage від користувача Irina Vek

АІСТ_самвидав_випуск 1

Мати власний друкарський верстат– вихід для бібліотекара, хоча електронну книжку ніхто не відміняв, звичайно.  АІСТиній бібліотеці є чим похвалитися. Поличка самвидаву росте і повниться. В ній є і детективи, і фентезі, і пригоди, і методична література.

Була у мене велика спокуса розпочати зі старожилів нашої бібліотеки, але все таки розповім про найсвіжіше.

Зараз переді мною – і перед вами – три роздруківки.

1. Сергій Оксеник «Вбивство п’яної піонерки». У продажу мені знайти не вдалося, а от завантажити електронний варіант з інтернету можливість є. Стосовно підлітків – не впевнена, чи їм сподобається. А от люди старшого покоління будуть у захваті. Ми ніби зайшли у радянські часи з чорного ходу. Якби переді мною стояла задача зробити список тегів, це виглядало би так: #Радянська Україна,    #УПА,  #відьми,  #Велика Вітчизняна війна, #море, #міліція, #хрещення, #злочин, #крадіжка, #убивство, #містика. Рада, що знайшла на порталі БараБуки однодумців, то ж даю посилання на рецензію, яка написана професіоналом.

2.   

2. Для колег, шкільних бібліотекарів, припасла дещо цікаве. Посібник «Дизайн-мислення для бібліотекарів». Погодьтесь, не так часто можна побачити щось методично-корисне саме для нашої професії. Свій примірник я тільки-тільки роздрукувала, тільки-но почала вивчати, але розповісти колегам дуже хочеться. Тим більше, що на 5-й сторінці  автори дякують за підтримку у створенні посібника 5 організаціям, серед яких – Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека. Це круто, я вважаю.

3. Для себе я також роздрукувала посібник «Як говорити про російсько-українську війну». І радо буду ділитися ним – за бажанням читачів. Але все ж таки раджу користуватись також і електронним варіантом, тому що у посібнику дуже багато корисних посилань, особливо у списку корисних джерел. 

        Будь який матеріал на цю тему є необхідним для дорослих