ЩО ПОДИВИТИСЯ _ випуск 2

 Можна сказати, що тема сама прийшла мені до рук.

У Тематичному списку у мене залишилося пустими дві клітинки. Одна з них – «Що подивитися».

Планувалося, що в понеділок 22 грудня бібліотека стане однієї із станцій квесту, який Оленочка Леонідівна традиційно проводить для своїх дітей.

Чекаю.

Аж тут відкриваються двері бібліотеки і спантеличена класна мама 4 класу каже, що діти з захопленням дивляться кіно і їм так добре, що вони нікуди не хочуть йти.

То це вже сам Бог мені звелів писати про фільми, які можна під час канікул подивитися з дітьми. Невеличкий список склала Світлана Ройз. А їй довіряю на всі 200%.  Якщо вона каже, що фільм підійде для родинного перегляду, значить так воно і є.

Чому мені важливо дати лінк саме на цю публікацію? Через коментарі. Якщо вам буде здаватися, що фільмів маловато, перечитайте, будь ласка, що пропонують підписники каналу нашої славетної психологині.

Гарного перегляду!

Ой, не сказала, що дивилися вчора четвертокласники.  А вам, напевно, ж цікаво, заради якого фільму діти відклали цікавезний (у Оленочки Леонідівни інших не буває) квест?

Це були «Хроніки Нарнії»!

P.S. Фото із кінофільму "Лев, Чаклунка та шафа" взято із відкритих джерел інтернету

 

КЛУБ ЛЕДІ КРУГЛОГО СТОЛУ

 Готувала сьогодні одне, пишу зовсім про друге - але не менш цікаве.

Повноцінних місць за круглим столом - чотири. Якщо потіснитися – сяде більше, і п’ятеро, і шестеро, і семеро. Було колись таке, що й десять поміщалося.

Давно не мрію про таке. Дуже важко домовитися про зустріч трьох людей, не кажучи вже про чотири чи п’ять.

А сьогодні – о диво! – за круглим столом вели бесіду і чаювали – Тамара Анатоліївна Калмикова, місс Ліля, Олена Леонідівна Радомирська, Ірина Борисівна Мартинюк і я, звичайно ) Щоправда, Тамара Анатоліївна не бачила Олену Леонідівну. Ірина Борисівна не застала Тамару Анатоліївну, місс Ліля зайшла після того, як вийшла Олена Леонідівна.

Виграла від того я одна, бо бачила й чула всіх та зібрала повний букет вражень. 

Говорили ми сьогодні не стільки про ЩО почитати, як про те, ЩО дивитися.

Тамара Анатоліївна згадала про фільм «Три дні з Кондором», де грав  Роберт Редфорд, який недавно відійшов у вічність. Якщо я правильно зрозуміла, у фільмі йдеться про знищення спецвідділу,  який робив свої аналізи на основі прочитаних книг (і більше нічого!). І останній вцілілий герой, якого грає Роберт Редфорд, намагається з’ясувати обставини, а саме головне, причину оголошеної війни.

Тут вже мені пригадався трилер «Сім», де грав Бред Пітт. Його герой – один із поліцейських, які розслідують злочини серійного маніяка у Нью-Йорку. Вийти на його слід допомагає інформація, отримана – не зовсім законно. Фільм дивилася давно і можу щось переплутати. Мені здається, там йшлося про те, що бібліотеки мають можливість аналізувати читацькі запити і складати певні списки людей, чиї пошуки літератури можуть викликати занепокоєння. Повторюю, фільм дивилася давно і можу помилятися. Але навіть заради книг не буду переглядати. Важкувато було.

   Ірина Борисівна, не знаючи, про що ми розмовляли з Тамарою Анатолїівною, продовжила огляд фільмів і порекомендувала нам з Оленою Леонідівною нову стрічку «Одна битва за іншою», де грають Леонардо ді Капріо і Шон Пенн.

Ну, тут я знову не втрималася і додала свої п’ять копійок, згадавши  фільм «Геній і безумець», де Шон Пенн у парі з Мелом Гібсоном  виконують головні ролі. А йдеться у фільмі - не багато і не мало - про створення Словника англійської мови. Праця - титанічна. А гра акторів - неймовірна.

Був ще один фільм, але поки збережу інтригу, напишу про нього пізніше.

Ми розмовляли не тільки про кіно.

З Тамарою Анатоліївною ми обмінялися враженнями від роботи над перекладом американських підручників. Я перекладаю та вивчаю щоденник «Моє літнє читання», який пропонується вести всій сім’ї. І це є спільним проєктом для всієї родини.  А Тамару Анатоліївну захопив підручник з історії, який виходить далеко за рамки звичного для нас вивчення цього предмету.

Ірина Борисівна обдумує програму свята Андрія і те, яку б п’єсу обрати для майбутньої вистави. Можливо, це буде «Сорочинський ярмарок».

А мені кортіло поділитися історією про те, як Нобелівський комітет розшукував одного із трьох фізиків, які отримали Нобелівську премію, щоб особисто сказати йому про перемогу. А він із дружиною був у горах без зв’язку. Коли ж дружина включила телефон, щоб розрахуватися у магазинчику, тоді й полетіли повідомлення про ту нагороду. Сьогодні зранку я прочитала її у Фейсбуці. 

Отаке було сьогоднішнє засідання Клубу Леді Круглого столу – далеко не перше і далеко не останнє, сподіваюсь. Записую його по гарячих слідах. Не завжди це роблю, потім шкодую. А сьогодні все записано і збережено.

До зустрічі