УЛЮБЛЕНЕ МІСЦЕ для ЧИТАННЯ _ випуск 6

Запитала читачів про їхнє улюблене місце для читання  6 травня 2024 року, а Мирослав Дочинець відповів на нього 10 січня 2026 року. 

Не мені персонально на цьому блозі, звісно ), а в коментарях до свого посту на фейсбуці від 10 січня цього року. 

Він написав, що все життя читає тільки лежачи. І хтось із підписників запитав, чи не казала йому мама, що то шкідливо? Відповідь письменника була лаконічною: "Це неправда".

Оце по нашому, так? Ви теж належите до тих, хто любить почитати в ліжечку перед сном?

УЛЮБЛЕНЕ МІСЦЕ ДЛЯ ЧИТАННЯ

 Сьогодні 400 публікація на блозі. Солідне число ) А в мене підготовлена публікація на дуже несерйозну тему. Перший крок був 13 травня 2025 року. 

Від розповіді про улюблене місце читання коло вікна біля туалету – один крок до розповіді про туалет як улюблену локацію для читання.

Самостійно знайти інформацію в інтернеті мені не вдалося, допоміг ChatGPT. Уявіть, він мене навіть похвалив за те, що обрала (!) цікаву тему, назвавши її популярною. Серед зібраних ним даних цікавим було ось що:

1.     Туалет – місце усамітнення, якого потребують у наш перенасичений спілкуванням час. Психологи кажуть, що короткі моменти ізольованості сприяють концентрації та відновленню ресурсів.

2.     У західній культурі давно звернули увагу на цей феномен. Медіа почали анкетувати своїх читачів та досліджувати цю тему. Чат розповів, що TIME, The Guardian, зокрема, провели опитування, які допомогли з’ясувати – від 50 до 75 % респондентів читають в туалеті.

3.     Є навіть книжки, створені спеціально для туалету – короткі історії, анекдоти, цікаві факти (“Bathroom Reader” – серія, що видається в США з 1980 року)

4.     Найбільш науковими були дослідження в Ізраїлі. Вони не виявили якихось даних про те, що читання в туалеті негативно впливає на фізіологію.

Проте час від часу інтернет підкидає статті, в яких медики радять пам’ятати про фізіологічні ризики і обмежувати час, проведений у цьому місці.

Шукаючи матеріал в інтернеті, натрапила на фотографію з Музею Ернеста Хемінгуея на Кубі.

Які ще потрібні слова?

Писати на цю делікатну тему вчилася у Марії Артеменко, авторки книги «Туалетна справа». Її приклад допоміг подолати відчуття незручності і  додав впевненості у важливості теми. Звідти взяла й перші ілюстрації. В книзі, щоправда, нічого не сказано про читання в туалеті, але ілюстрації говорять самі за себе.

 Ілюстрації – із книги Марії Артеменко

 

 

 

УЛЮБЛЕНЕ МІСЦЕ ДЛЯ ЧИТАННЯ

Кажуть, що парасоля – амулет від дощу. Варто взяти її з собою в дорогу – дощу не буде.

Щось подібне сталося зі мною.

Історія ця почалася в кінці січня цього року – з дрібнички, з дуже прикрої дрібнички. Три рази підряд (!) переді мною закривалися двері стратегічно важливого об’єкту (хто не здогадався, підказую – туалету). То був якийсь нещасливий   для мене день, який тим не менш подарував мені одну цікаву ідею. В четверте того дня, прорахувавши можливість зачинених перед моїм носом дверей, я взяла з собою книгу, щоб не втрачати час, щоб почитати коло вікна під чарівним кабінетиком.

І, о диво! – вхід був вільний!

Відтоді я взяла собі за правило йти до цього стратегічно важливого об’єкту із книгою. Випадків, коли перед моїм носом двері зачинялись, поменшало. І суттєво поменшало.

В якийсь момент у мене включилося наукове мислення, я почала фіксувати, скільки разів було зайнято, скільки разів було вільно, і чи була у мене в цей момент книга в руках.

Експеримент розпочався 29 січня, цим днем датується перший запис. Всього за цей час було прочитано три книги. Вони – на фото. 

Розумієте, я вигравала (і продовжую вигравати) у любому випадку. Якщо двері зачинені, читаю, чекаючи, поки кабінка звільниться. Якщо в ній вільно, читаю кілька сторінок, коли вихожу з кабінки. Думаю, читачі розуміють, що називаючи експериментом свої дії, я жартую ) Ніякий він не серйозний і не науковий. Все вирішував випадок.

Це ще одна спроба знайти у своєму житті шпаринку, яка б дозволили опинитися з книгою сам на сам. Зазвичай в цей момент біля вікна мене ніхто не турбував. 

Менше з тим, все задокументовано, підраховано, проаналізовано. Результатами вас бомбити не буду ) Про це розповідатиму за бажанням при особистій зустрічі в бібліотеці.

Тільки про один момент розповім. Пам'ятаєте, що все почалося з трьох випадків, коли двері туалету зачинялись переді мною? 

У кожному з трьох етапів, незалежно від розміру книги і кількості днів, впродовж яких вона читалася, було ЛИШЕ 3 випадки, коли я БЕЗ  КНИГИ вимушена була чекати, коли звільниться туалет. 

А що стосується улюбленого місця для читання... Так, вікно навпроти туалету теж може ним стати )

УЛЮБЛЕНЕ МІСЦЕ ДЛЯ ЧИТАННЯ _ читаю з котом

Віднедавна проводжу дослідження (поки що у вигляді  опитування) - як впливає на процес читання місце, де цей процес відбувається. Знайшла однодумців у фейсук-групі "ПроКниги. Що почитати". Це у них запозичила тег #читаю_з_котом.   Інколи, щоб місце стало затишним, достатньо мати поруч улюбленого кота. Чи собаку.

Приклади - у презентації. Картинки, звичайно, запозичила в інтернеті

читаю з котом від користувача Irina Vek

ДЕНЬ ЧИТАЧА

Сьогодні, 24 травня, День слов'янської писемності і культури.

Книголюбам щастить на свята

9 серпня - неофіційний День книголюбів, започатковане у США та підтримане у світі

30 вересня в Україні святкують День бібліотеки

У четвертий понеділок жовтня за календарем ЮНЕСКО - Міжнародний день шкільних бібліотек

14 лютого - Міжнародний день книгодарування

3 березня - Всесвітній день письменника

2 квітня - Міжнародний день дитячої книги

23 квітня - Всесвітній день книги та авторського права  

Чого мені не вистачає?  

Міжнародного дня читача. 

Хочу подякувати усім читачам свого блогу, а особливо тому, хто кожного дня читає мої дописи )

 

Улюблене місце для читання

 Дуже часто улюбленим місцем для читання є улюблене місце для спання та відпочинку.

Дехто радить перед сном читання як один із видів заспокійливого та снодійного

А як у вас?

Як ви створюєте собі місце для читання?

Чи воно затишне?

Чи є коло нього місце для чашки з чаєм?

Який він, ваш улюблений простір для читання?

Ось такий, наприклад, він  у стовуса Сиза ХХІІ, одного із головних героїв казкової повісті Віктора Близнеця "Земля світлячків" (ілюстратор Олександр Семякін).

 

Улюблене місце для читання

 У мене немає улюбленого місця для читання. Воно  автоматично стає таким, коли беру в руки книжку – незалежно від того, де це відбувається. Звичайно, у комфортному м’якому кріслі краще, ніж на твердій лавці у їдальні. Але можливе все, навіть таке

А цікаво було би знати думку читачів, як впливає на процес читання те, ДЕ саме вони читають.

Ось з такого горища мене б ніхто не виманив.

(Заскриншотила кілька кадрів з мультфільму «Дивовижний Моріс» та склеїла їх.

 Що не так з цим фото?)

 А в такому будиночку мрію опинитися на вихідні після трудового тижня.

(Так закінчується фільм «Особлива думка» з Томом Крузом в головній ролі)

 Отож, шановні читачі!

Офіційно повідомляю, що перші кроки по створенню колекції улюблених читацьких місць зроблено.

Далі – буде!

Дякую, що дочитали.