Ірино Борисівно! З Днем народження!

 Дорога Ірино Борисівно, вітаю Вас з Днем народження. Наші з вами розмови за круглим столом дають мені дуже багато натхнення у роботі з блогом. Тут часто згадується ваше ім’я. Тому й привітати хочу саме на цих сторінках.

Може, хто не знає, з задоволенням нагадаю АІСТину легенду: якщо 3 лютого народиться хлопчик, у нього буде троє синів; якщо – дівчинка, у неї буде троє дочечок. Можна сказати, що ви з Володимиром Михайловичем Синіциним й дали життя цій легенді. Але маємо підтвердження від Олени Леонідівни про її родину, значить, є щось магічне у цифрі 3.

Вітаю вас, всю вашу славну сім'ю, а особливо тих, кому ви дали життя -  з такою важливою подією.

Дорога Ірино Борисівно, ми ще не бачились у цьому році, то ж нетерпінням чекаю на продовження наших зустрічей у бібліотеці. Є у мене кілька цікавих історій. Однією з них поділюся зараз, і ви зрозумієте, як давно хочеться це зробити. Кажуть, що у Біблії вираз «Не бійся» згадується 365 разів – по одному на кожен день. 

Нещодавно, переглядаючи шкільний архів, знайшла запис в одному із протоколів 2012 року, де Ірина Борисівна розказує, як на початку своєї роботи в АІСТі вона часто зверталася по допомогу до керівництва зі словами «Я боюсь», бо тривожилась за дітей, за батьків, за клас. І завжди чула у відповідь «Не бійся».

 Оцьому «Не бійся» ви, показуючи приклад,  зараз вчите нас.  

Задумала я написати історію Хору Тамбовського і почала збирати матеріал з простого перепису його учасників. У вас – рекордні 15. Неймовірно вдячна вам за співпрацю: 15 раз ви довіряли мені і дарували свою підтримку у тій нелегкій справі.  

Це свідчення й вашої надійності - якості, надважливої у кожній роботі, а особливо у роботі з дітьми, маленькими і великими.  Додаю ще освіченість, артистизм, творчість, дар слова, любов до дітей, сміливість і, звичайно, гумор. Ви -  справжня леді.

Дуже тішуся тому, що ми з вами маємо одне захоплення на двох – любов до книг і до читання. Це забезпечує нам постійний привід для зустрічі за круглим столом.

Чекаю на них з нетерпінням )

 

ПОЛИЦЯ для БАТЬКІВ _ випуск 2

На Поличку для батьків сьогодні ляже історія з життя. З життя моєї подруги і колеги, чия дитина вчиться у нас в школі.

Десь за кілька тижнів до 6 грудня вона попросила роздрукувати їй пустографку, одну з тих, які з’являються в інтернеті напередодні Дня Святого Миколая. Але не для того, щоб його мала за зразок дитина. Навпаки, лист мав бути написаний самим Святим Миколаєм. І мав на меті натякнути сину, що подарунки Святий Миколай так просто не роздає, що треба прикласти зусиль і надати йому приклади хорошої поведінки, бо є всі шанси отримати різочку.

Моя подруга хотіла трошки приструнити свого малого, і тому лист мав зіграти певну педагогічно-виховну роль.

Яким було закінчення цієї історії - знаю, але вам не розкажу )

А вам, дорогі батьки, вирішувати, чи брати приклад з моєї колеги…

АЛЬТЕРНАТИВНА ІСТОРІЯ _ продовження.

В мене є ідея, а часу на її реалізацію – не дуже багато. Хоча, звичайно, замахуючись на створення Альтернативної історії, розуміла масштаби. Нагадаю, що це історія, написана на основі дат, взятих з художніх творів. Такий собі паралельний Всесвіт.

На днях сама прийшла мені до рук одна дуже цікава дата. 

Містер Віллі Вонка, персонаж книги «Чарлі і Шоколадна фабрика» Роальда Дала, обрав саме перший день лютого, щоб провести екскурсію п’ятьом дітям, які знайшли Золоті квитки, заховані у шоколадних батончиках. Хтось зараз уявлятиме сцени з одного із кінофільмів, хтось пригадає свої емоції під час читання книги Роальда Дала. Події книги ніби поза часом та простором, але дата заземляє.

Тепер зрозуміло, дорогі читачі, чому мені так важливо було говорити про це саме 1 лютого?

А крім того, в мене була ще одна важлива причина переносу публікації.

Сьогодні в однієї дуже світлої дівчинки день народження. Вітаю Риточку Мисловську. Вона вчиться у третьому класі і обирає АІСТину бібліотеку – іноді для того, щоб перечекати чергу до їдальні, але найчастіше ми говоримо про книги, і обмінюємось книгами. Це завдяки їй знаю про кішечку Чі, перечитала «Нескінченну історію» і захопилася «Шпигунською школою». Що обирає Рита – ви знаєте. А ще ми разом з нею реабілітували книгу "Піратські історії". 

Приєднуйтесь до нас. Риточка поганого не порадить ) 

З Днем народження, люба. Бажаю досягти висот у всьому, що обераєш. У тебе для цього, здається, є все: розум, вдача, кмітливість, сміливість, впевненість у своїх силах, і гарне почуття гумору. А ще бажаю вміло розпорядитись часом, щоб його хватило на всі твої захоплення. 

АЛЬТЕРНАТИВНА ІСТОРІЯ

З об'єктивних причин сьогоднішня публікація переноситься на 1 лютого. 

До зустрічі у неділю.

Дякую за увагу )

День пам'яті героїв Крут _ по матеріалам Memory Craft

Людям, які працюють в освіті, дуже б радила користуватися матеріалами Memory craft, що зібрала команда Валентини Мержиєвської. 

І сьогодні, коли згадуємо героїв Крут, вони дуже і дуже корисні. 

Усе, що робить Валентина, має високий знак якості. Родзинка цього проєкту - складанка, яка додається до короткого опису події, що має важливе значення для історії України. Гарна мова, стислий виклад і аналіз події - це все тут. Беріть і користуйтесь.

 У файлі про події на станції Крути мене вразив факт про циклічність та повторювальність історії: герої, яких ми згадуємо сьогодні, рятували Київ у січні 1918 року. А 1 березня 2022 року під час наступу російської армії на Київ на цій же станції Крути її зупинили сили ЗСУ та тероборони Чернігівщини. Цього разу українці здобули перемогу під Крутами і за місяць змусили відступити від Києва. 

Знайти матеріали можна отут. Валентина не поділила їх на окремі сторінки. Але це дуже добре, тому що шукаючи потрібне, ви одночасно бачите, що можна ще використати.

#MemoryCraft

 

Library Shelfie Day

Сьогодні - Library Shelfie Day, тобто День бібліотечного шелфі (від англійського слова shelfie, тобто полиця).

Ініціатор - Нью-Йоркська публічна бібліотека, яка у 2014 році запропонувала своїм користувачам ділитися у соціальних мережах світлинами своїх улюблених книжкових колекцій. Це можна робити і дома, і в улюбленій бібліотеці.

Я дізналася про це на  фейсбук-сторінці «День за днем». Майже весь свій Бібліотечний календар побудувала на її матеріалах. Регулярно там «пасусь» і використовую у своїй роботі.  Додала лінк на неї до путівника «Колегам, шкільним бібліотекарям», де збираю все, що знаходжу у цій соціальній мережі корисного для нас.

Для мене - найважче вибрату одну, найулюбленішу.

Знаю, що в нашій школі є дехто, хто готується приєднатися до цієї акції. Дочекаємось їхньої публікації )

Головне - не забути хештег   #LibraryShelfieDay

UPG_читацькі будні бібліотекаря

Тут можна прочитати пост Мирослава Дочинця, про який згадувала у попередній публікації і фотографія книг, про які згадує він.

А тут – одна з фотографій, яку зробила, готуючись писати Радіодиктант. Серед книг видно «Одержимість» англійської письменниці Антонії Сьюзен Байєт. Напередодні мені її принесла Ірина Борисівна. Це означає, що десь приблизно в цей час почала її читати. Закінчила – 9 січня, в останній день канікул.

Який зв’язок між ними? Найпряміший.

«Одержимість» саме так і читається, як описує Мирослав: «Бо це не просто чтиво, це - осолода, школа, тайнопис, чари уяви і словесний джаз»

 «Візьмемо читання «Одержимості» як одиницю часу, з 27 жовтня 2025 по 9 січня 2026 року мною було прочитано і прослухано:

Даніель Пеннак «Усе для людожерів»

Оскар Уайльд «Кентервільський привид»

Томас Лав Пікок «Кімната з гобеленом, або Леді у старовинному платті»

Джеральд Даррелл «Зоопарк»

Марія Артеменко «Туалетна справа»

Галина Вдовиченко «36 і 6 котів»

Іан Вайброу «Малий Вовчик»

Ольга Купріян «Боброго ранку»

Сергій Таск «Таємниці рудого кота»

Дара Корній «Пригоди Змія Багатоголового»

Міхаель Енде «Нескінченна історія»

Ленья Мажор «Пригоди в Тисячолітньому лісі»

Ліна Жутауте «Фердинанд і Пух»

Ярослав Стельмах «Митькозавр з Юрківки»

Стюарт Гіббс «Шпигунська школа»

Джоан Роулінг «Людина з клеймом»

Джеймс Кемпбелл «Веселі історії шкільних учителів»

Ганна Пек «Справа для Кейт»

                  Прослухано

Тімоті де Фомбель «Тобі Лолнесс»

Артур Конан Дойль «Родні Стоун»

Жозефіна Тей «Донька часу»

Жозефіна Тей «Шилінг за свічки»

Жозефіна Тей «Людина в черзі»

Жозефіна Тей «Любити і бути мудрим»

Жозефіна Тей «Співучі піски»

Террі Пратчетт «Колір магії»

Розумієте, так? «Одержимість» не можна читати запоєм, як, наприклад, «Людину з клеймом» Джоани Роулінг. Спочатку книга Антонії Байєт була у мене дома, потім принесла на роботу. Читала розділ з неї – і робила перерву, другу, третю, під час якої встигала передивитися інші твори.

Бачите, в мене інший досвід. Для Мирослава Дочинця читання 5-6 книг – поліфонія. А в мене «Одержимість» - як одиниця вимірювання.

А тепер найголовніше, навіщо про все це пишу? Дуже часто мене питають, скільки книг  прочитала? За все життя важко відчитатись. Колись назвала 2000 – і дітей це явно розчарувало. І тоді вирішила вести статистику. Дані за літо 2025 у мене є. Ось дані за І семестр. Далі починаю вести облік прочитаного за ІІ семестр. А в кінці травня підведемо підсумки.

Дякую, що дочитали, далі буде )

Я РОЗПОВІМ ВАМ...

... про Мирослава Дочинця, про три Наталії та про себе.

 За бібліотечним круглим столом найрідше буває Наталя Йосипівна П’яст – через її вкрай напружений графік. Але для спілкування леді Круглого столу це не перешкода. Про книжки ми говоримо і по телефону,  і на шкільному коридорі в очікуванні приїзду таксі. Восени 2024  саме біля столу чергової вона, час від часу  поглядаючи у вікно, розповіла мені про те, як на VinBookFest познайомилася з Мирославом Дочинцем. Її вразила його самотність. Кругом вирував книгообмін, а там, де був він, було тихо і спокійно. Можливо, саме це підкупило Наталю Йосипівну і вона з дітьми підійшла до його столу, придбала кілька його книжок і відтоді смакує потрошки.

Не можу сказати за всю школу. Але віднедавна у нас існує умовне братство, чи то пак, умовне сестринство шанувальниць творчості Мирослава Дочинця, до якого належать три Наталі і я. 

 

Перша Наталя – Мороз – подарувала мені книжку «Якщо послухати мудреців» і так познайомила мене з творчістю цього самобутнього письменника.

Друга Наталя – Рощинська – тієї ж осені 2025 подарувала мені можливість почитати «Лиса», автором якою є Дочинець. А ще – на День пошти – відповіла вишуканим подарунком, вісь якого – цитата письменника. З її подачі стежу за сторінкою Дочинця на Фейсбуці.

Розповіддю про третю Наталю почала цю публікацію, і розповіддю про неї її й закінчу. Нещодавно вона кинула мені лінк на пост Дочинця, який Фейсбук «делікатно» для мене приховав. А Наталя Йосипівна – видобула і добре зробила, тому що й мені є що сказати з цього приводу. Але про це – іншим разом, це вже зовсім інша історія.

P.S. Якщо раптом зараз цю публікацію читає хтось із АІСТиного товариства і дасть мені знати, теж радо приєднаю його до уявного сестринства любителів творчості Мирослава Дочинця.