КОЛЕГАМ, ШКІЛЬНИМ БІБЛІОТЕКАРЯМ

Небагато. але й я можу дещо запропонувати своїм колегам.

Консультант Комунальної установи "Центр професійного розвитку педагогічних працівників Вінницької міської ради" Катерина Володимирівна Нарольська зібрала для шкільних бібліотекарів нормативні документи (дивись сайт).

НОВИНИ ВІРТУАЛЬНОГО ЗООПАРКУ

    На карті-схемі зоопарку є кілька розділів, про які ще мови не було. Наприклад, там анонсовано КІНОЗАЛ. 

    Мешканець під реєстраційним номером №0001 - кіт Моріс, головний персонаж книги Террі Пратчетта "Дивовижний Моріс та його вчені гризуни". Тобто він був першим

    Погодьтесь, дуже символічно, що на полицю Кінозалу нашого ВЗ першим ляже мультиплікаційний фільм "Дивовижний Моріс". 

   Я мріяла, розпочинаючи разом з підопічними Олени Леонідівни цей проєкт, що на  перегляд мультфільму ми підемо разом. Не так сталося, як гадалося. Переглядала його в онлайн-кінотеатрі. 

  Фільм чудовий, хоча є розбіжності з першоджерелом. Коли сама читала книгу, деяких героїв уявляла не такими. Але все одно переглядом задоволена. 

ХТО Є ХТО В УКРАЇНСЬКОМУ КНИЖКОВОМУ ПРОСТОРІ

    Інструкції "Хто є хто в українському книжковому просторі" не існує.          Кожен створює свою мапу, де помічає маячками те, що йому ближче. 

    Кажуть, ми всі живемо в інформаційних бульбашках, кожен у своїй. Я намагаюся вийти за її межі, створюючи свою інтерактивну карту "Хто є хто в українському книжковому просторі".

    Зараз це листівка, в неї є всі шанси стати буклетом, однак спішити не будемо. 

    В листівці об'єднані публікації під міткою  "Вивчаємо український книжковий простір". Я тішуся ними і перебираю їх, наче це яскраві, цікаві камінчики, бо за кожним стоїть моє особисте відкриття  того чи іншого проекту. 

   Багато чого - ще за кадром, збираю, компоную матеріал. 

   Мені цікаво, сподіваюсь, читачам теж. Далі буде...

КНИГА ГЕРОЇВ НАШОЇ КРАЇНИ_випуск 1. Артур Дронь

    Повернусь на кілька секунд до публікації про свої читацькі будні. Тоді мова йшла про рецензії Артура Дроня на книжкову серію Анджея Сапковського «Відьмак», якими доповнила свій Щоденник читача (іди за цим посиланням).

   Я дуже зраділа, коли інтернет «підкинув» мені рецензії Артура Дроня. Мені не вистачає умінь, щоб так все розписати, найважча робота для мене – пошук правильних слів, ніби  не слова підбираю, а каміння ношу.

    Це ж так логічно, правда, розпочати пошук інформації про того, чия думка тебе зацікавила? Остання рецензія Артура на порталі «Друг читача» датована 2018 роком, а перша 2016. Коли ви відшукаєте в Вікіпедії статтю про нього, здивуєтесь так само, як і я. Він народився у 2000 році. Розумієте, так? Свою першу статтю він надрукував у 16 років! Ви зможете таким похвалитися? Я – ні J

   Артуру – 23 роки. Позаду – навчання у Львівському національному університеті ім. І. Франка на факультеті журналістики, робота у Видавництві Старого Лева. Його сьогодення – війна, з початком повномаштабного вторгення пішов добровольцем і зараз у 125 Окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. 

   

У статті в Вікіпедії є посилання на кілька публікацій, в одній із них воєнні вірші Артура Дроня. Поділюся кількома рядками, які мене вразили, будь ласка, пройдіть за посиланням до статті, перечитайте. В ній окремим рядком виділено, що републікація без письмової згоди редакції забороняється. А вступати в переписку з ними немає часу.

Навіть не так. Мене вразили 2 вірші. Один - із довоєнного часу: публікація 2020 року - про Бога, що проколов собі лівого вуха.   

Другий - із сьогодення - Коли ми скидаємо бронежилети

На свій страх і риск приведу кілька слів, які мені сподобалися найбільше.

У селі

якась жінка з місцевих

сказала дитині: «Синочку!»

 

Але кожен із нас

озирнувся

І маю для вас домашнє завдання, дорогі читачі: які рядки якого вірша Артура Дроня сподобалися Прем'єр-міністру Італії Джорджі Мелоні. А в біографії молодого поета є і така сторінка. 

 P.S. Майже офіційно. Започатковую нову рубрику: Книга героїв нашої країни. Такі як Артур Дронь  є героями нашої країни, прикладом для сучасної молоді, приводом для мого покоління пишатися ними - і молитися за них.

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙНУ ТА МИР - вебінар для вчителів та батьків

   Вперше на моєму блозі стався збій, через який не був опублікований дуже важливий для мене, моїх колег пост. 

   У листопаді три шанованих  організації - Лабораторія дитячого читання "Барабука", НЦ "Мала академія наук України" та ГО "Смарт освіта"  у межах проєкту "Живі письменники" та при підтримці Українського інституту книги - проведуть цикл вебінарів на тему "Живі письменники. Як говорити з дітьми про війну та мир". 

  Сьогодні був перший з п'яти вебінарів. Так вийшло, що я на нього запізнилась, і то добре запізнилась, на цілу годину. Добре, що є запис, і можна надолужити. 

  Надзвичайно інформативним є виступ Світлани Ройз. Основна теза, з якою спішу познайомити читачів, така:

•    Привчаючи дитину до читання, викликаючи в дитини любов до читання, ми даємо їй в руки найкращий інструмент у, щоб подолати стрес. 
•    Є різні методи, як відновитися: випити чашку гарячої кави чи чаю, послухати музику,  відеоігри, прогулятися. Експериментальним методом вчені довели, що їх суттєво випереджає читання. 
•    Вже сам момент, коли дитини чи доросла людина бере в руки книжку, торкається обкладинки, вдихає аромат, чує шелестіння сторінок, є терапевтичним.   

Це далеко не все, чим варто було поділитися, Планую ще раз передивится вебінар. І вас запрошую. Проходьте за цим посиланням. 

ДАВАЙ ЗАЙМЕМОСЬ ТЕКСТОМ _вивчаємо український книжковий простір

        Придумала і розвиває цей проект Наталя Місюк. Її мета – «щоб українська стала улюбленою мовою як мінімум 40 мільйонів людей».

У Наталі Йосипівни П’яст (12 балів за шкалою авторитетності в українському мовознавстві від 0 до 10) є обгрунтовані сумніви щодо його назви.

Це – русизм, на превеликий жаль, що не може не викликати недовіри. Знімемо за це умовний один бал. 

Ще один бал зніму як шкільний бібліотекар – за не зовсім нормативну лексику. В постах немає матюків, але  деколи використовуються слова, які не запропонуєш дітям у школі. Хоча і вчить лаятися українською.

Натомість накину один бал – за привабливий дизайн. Жовтий колір – це вже плюс. Ти ніби дивишся на світ скрізь сонячні окуляри.

За радість, за гумор, за гарний настрій, за посмішку, яка мимоволі з’являється на обличчі, коли читаєш пости на «Давай займемось текстом» - ще кілька  балів.

На цьому умовне оцінювання завершую: причин заглянути на фейсбук-сторінку чи в телеграм-канал проекту Наталі Місюк явно більше, ніж не робити цього. На інтерактивній листівці ви знайдете посилання, а далі вже вирішувати вам.

І обов’язково поцікавтесь мобільним застосунком!

P.S.    Через не зовсім нормативну лексику для дітей мушу ввести нову мітку 17+.  Ви не почервонієте, якщо почуєте її у спілкуванні, але при дітях буде ніяково. Хочу це спеціально оговорити. Знаю, знаю, наших дітей здивувати важко.

Я з задоволенням використовую публікації із «Давай займемось текстом» для виставок в АІСТиній бібліотеці. Багато постів наче створені для роздаткового матеріалу, але проект явно розрахований для дорослої аудиторії.

НОВИНИ ВІРТУАЛЬНОГО ЗООПАРКУ_карта ВЗ

Задумала я переїзд АІСТиного Віртуального Зоопарку.

Одна з причин - залишити його таким, яким він запам'ятався учням Олени Леонідівни Радомирської. Неповний  навчальний рік до 24 лютого 2022 року ми дуже плідно працювали разом. Зараз вони у 6 класі, і їхні інтереси лежать дуже далеко від ВЗ.

Мій же - не зник. Я продовжую над ним працювати, хоч і не так швидко це відбувається, як тоді, коли у мене було 20 помічників. 

Тому на платформі PREZI залишиться перша версія. 

Тут, на блозі, будуть публікуватися окремі картки з інформацією про нових мешканців. А тим часом підшукую нову платформу для ВЗ.

Зараз пропоную читачам схему зоопарку. 

Далі буде...

ЗБИРАЮЧИ КАМІННЯ_ЦИТАТА ДНЯ

     Корисно час від часу самій переглядати свій блог: помилку виправити, мітку вставити, ліквідувати плутанину.

    Це ніби перебирати камінчики, щоб переконатися, чи не загубилося щось по дорозі. Буває й таке :)  Є час розкидати каміння і є час збирати каміння. 

    Демонструю процес збирання на прикладі рубрики "Цитата дня".

P.S.  Мені все більше і більше подобається CANVA. Набиваю руку.

цитата дня від користувача Irina Vek