Придумала і розвиває цей проект Наталя Місюк. Її мета – «щоб українська стала улюбленою мовою як мінімум 40 мільйонів людей».
У Наталі Йосипівни
П’яст (12 балів за шкалою авторитетності в українському мовознавстві від 0 до
10) є обгрунтовані сумніви щодо його назви.
Це – русизм, на
превеликий жаль, що не може не викликати недовіри. Знімемо за це умовний один
бал.
Ще один бал зніму як
шкільний бібліотекар – за не зовсім нормативну лексику. В постах немає матюків,
але деколи використовуються слова, які не запропонуєш дітям у школі.
Хоча і вчить лаятися українською.
Натомість накину один
бал – за привабливий дизайн. Жовтий колір – це вже плюс. Ти ніби дивишся на
світ скрізь сонячні окуляри.
За радість, за гумор,
за гарний настрій, за посмішку, яка мимоволі з’являється на обличчі, коли
читаєш пости на «Давай займемось текстом» - ще кілька балів.
На цьому умовне
оцінювання завершую: причин заглянути на фейсбук-сторінку чи в телеграм-канал
проекту Наталі Місюк явно більше, ніж не робити цього. На інтерактивній
листівці ви знайдете посилання, а далі вже вирішувати вам.
І обов’язково
поцікавтесь мобільним застосунком!
P.S. Через не зовсім нормативну лексику для дітей мушу ввести нову мітку 17+. Ви не почервонієте, якщо почуєте її у спілкуванні, але при дітях буде ніяково. Хочу це спеціально оговорити. Знаю, знаю, наших дітей здивувати важко.
Я з задоволенням використовую публікації із «Давай займемось текстом» для виставок в АІСТиній бібліотеці. Багато постів наче створені для роздаткового матеріалу, але проект явно розрахований для дорослої аудиторії.
Немає коментарів:
Дописати коментар