РОЗЧАРУВАННЯ РОКУ _ випуск 6

Чекати кінця року, щоб розказати про своє розчарування?

Не мій варіант. Розповім зараз.

Мене розчарув Володимир Арєнєв . Не як письменник, бо я в захваті від його фантастичної повісті «Сапієнси». А як критик, бо не зрозуміла його  нападок на книгу Аттили Могильного «Мавка з Кришталевого палацу». І не розумію, нащо БараБука  опублікувала.

Це нагадало мені історію, яку прочитала у спогадах Дмитра Стельмаха «Скелети в письменницький шафах». Його друг Анатолій Костецький якось приніс у видавництво «Веселка» свого віршика «Дощик». А редакторка йому й каже:

-  Костецький, ну ви ж наче освічена, інтелігентна людина. Де логіка? Кошик – це ж не відро, він же з лози сплетений, у ньому воду аж ніяк не понесеш.

«Цікаво, - підводить підсумок Стельмах, - що та редакторка сказала б Льюїсові Керроллу, коли б той, не дай Боже, до «Веселки» завернув».

Так само й мені хотілося апелювати до творчості Льюїса Керролла, коли читала рецензію Арєнєва на казку Могильного: «У дитинстві умовності та межі мають набагато менше значення, ніж у дорослому віці. Скільки разів таке було: граєшся, створюючи неймовірну історію, в якій інопланетяни, мурахи, роботи, ковбої, дракони та ховрашки діють пліч-о-пліч. І захопливі ж історії виходили! А от у книжці подібна еклектика чомусь здається штучною і невдалою, хай ти що роби!»  (дивись сайт «БараБуки»)

От чесно, не розумію, чому Арєнєв напосівся на Могильного. Навіщо це йому? Мені болить ще й тому, що Аттили Вікторовича вже 16 років як немає на цьому світі. Він нічого не може сказати на свій захист. Спробував би Володимир Костянтинович покритикувати Кокотюху, наприклад… Чи для таких нападок є якась особиста причина? Арєнєв же явно не та редакторка з обмеженою уявою, яка не бачила логіки в дитячому віршику про дощик у плетеному кошику. А написав таку дурницю…

А мені дуже подобається і «Мавка з кришталевого палацу» і «Сапієнси». Саме цю книгу Арєнєва замовила, тому що вона входить до програми «Українська мова та читання» у 4 класі. Більше того, пригледіла ще кілька книг Арєнєва і обов'язково - якщо не придбаю, то знайду, де почитати. Цікавий сучасний письменник. "Сапієнси" прочитала на одному подиху і вважаю цю книгу унікальною для нашої літератури через поєднання фантастики та пригод у космосі. Для підлітків - саме воно. 

А "Мавка" - добра мила казка, саме така, яка потрібна маленьким дітям. Написана легко. Напоєна літом і теплом. І також про космос.