Вінниця-АІСТ-бібліотека

Підвожу підсумки - і цьому дню, і робочому тижню. 

Сьогодні закінчився важливий етап в моєму професійному житті. Позаду  - ІІІ етап фахових курсів шкільних бібліотекарів Вінницької академії безперервної освіти. 

Протягом дня відчувала емоційні гойдалки. Від радості до смутку, від полегшення до розчарування - один крок. Кажу як є. Це був такий довгий день. 

І все-таки найбільше вражень - від роботи колег. За розкладом планувалися звіти. Але Лариса Костянтинівна, керівник курсів, заспокоювала нас, пропонувала подивитись до виступу під іншим кутом - як можливість похвалитися.  У неї для цього навіть слово смачненьке знайшлося - "вихваляння".  

Ми живемо в країні, де йде війна. А бібліотекарі знаходять сили і можливості робити щось неймовірне для дітей. Всі такі різні - хтось проробив рік, у когось за плечима 22 роки, у когось ще більше досвіду. І у всіх є  чомусь навчитись, і  є у кого набратись ідей, і є з кого взяти приклад.  

"Якщо ми з тобою обміняємось яблуками, то у нас з тобою буде по одному яблуку. Якщо ми з тобою обміняємось ідеями, то в кожного з нас буде по дві ідеї". 

Нижче - мої 5 хвилин "слави" ). Дякую за увагу.