Не знаю, як інші соціальні мережі роблять, а на Фейсбуці про оновлення вже опублікованих постів сповіщує та сигналить абревіатура UPG (від англ. Upgrade – підвищення, поправляння, піднесення).
Варто і мене так робити. Он планую повернутися до книги Лії Прайс, ще у планах – реконструкція біографії Атилли Могильного.
А сьогодні оновлюю свій пост про Сергія Танадійчука, бердичівського митця народної творчості, та Віку Зданевич, його ученицю.В першу чергу
тому, що відшукала в АІСТиному архіві, наводячи там лад, дві газети, їм
присвячені.
В оформленні газет впізнаю руку Володимира Станіславовича Вітковського, лицаря та вірного помічника Надії Семенівни Вітковської. Про це його могла попросити вона або Ліля Зосимівна Єгурнова. У Лілі Зосимівни завжди був (є) талант вихопити найяскравіше та найцікавіше. Скоріш за все вона й принесла відшукані на книжкових розпродажах два комплекти листівок та дитячу книжечку.
Знаєте, коли готувала до друку першу публікацію, побачила, що в інтернеті, на відміну від творчості Сергія Танадійчука, майже немає робіт Віки Зданевич.
Тому порадіймо разом, що в нашій бібліотеці зберігається така багатство.
Якраз у такі світлі, радісні пасхальні дні й переглядати наповнені сонцем і радістю роботи народних митців.
***
Знаєте, яка думка мене мучить? Олена Володимирівна Сидоренко, яка 29 років пропрацювала в АІСТі, родом з Бердичіва. А раптом Сергій Танадійчук був сусідом її бабусі? А раптом її мама знайома була з родиною Віки Зданевич?
І те, й інше для мене зараз недоступна опція, закрита майже назавжди.
Немає коментарів:
Дописати коментар