Яким чином ця книга потрапила до нашої бібліотеки? І звідки вона?
Вона приїхала разом зі своїм господарем до України у 2019 році на конференцію IDEC&EUDEC, яку проводила наша школа. Серед фотографій є одна, що це підтверджує. Ось вона в руках власника. Порівняйте, будь ласка, збільшений фрагмент із репродукцією книги. Так, це вона! І завдяки закладці, якою є авіаквиток на ім’я Кim Junghwan, знаємо ім’я господаря. Він із Південної Кореї.
А що сталося далі?
Вона «втекла» ) і залишилась тут. Знаючи її з 2019 року, можу підтвердити таку її властивість. Вона і від мене сховалася. Зробила це так майстерно, що я проворонила можливість повернути її власнику, коли минулого року Катя Ботвіннік їздила до Тайваню на таку ж конференцію IDEC. Я елементарно не змогла її знайти.
Нещодавно віднайшовся той чарівний ящик, який робив її невидимою. Але за короткий період мені знову довелося кілька разів організовувати пошуки. Останній був вчора і це стало останньою краплею. Зроблю з книжки героїню дня, можливо, вона присмиріє.
Отже, цей твір написаний корейською мовою. Сподіваюсь, Google-перекладач говорить правду. Книга видана видавництвом «Книжковий будинок» і є лекцією з мистецтвознавства.
Зрозумійте мене правильно. Я зовсім не хочу її позбутись. Книжка мені дуже подобається: славна, елегантна у своїй простоті і оточена аурою таємничості. Але ж я все-таки бібліотекар і знаю, як буває шкода втратити улюбленицю. Бачу в ній деякі знайомі репродукції, порівнюю з сучасними фотографіями. І на ній є присвята, з сердечком. Можливо, саме це мене торкнуло. А раптом комусь книга дуже дорога?
І ще мене не покидає думка, що вона хоче додому.
Далі, сподіваюсь, буде )
Немає коментарів:
Дописати коментар