21 березня - День висадки дерев

А об’єктивні причини такі: сьогодні – День висадки дерев. Не плутайте, будь ласка, з Міжнародним днем лісів, який теж відзначають сьогодні. Обидві дати надзвичайно важливі.

Але якщо братися за історію нашої школи, ближче нам День посадки дерев. Якщо у вас буде час і бажання,  перегляньте сторінку Вікіпедії, йому присвячену. Особливо смачний у ній розділ «Навколо світу», де пропонується прогулянка різними країнами та різними континентами.  Дата 21 березня, звісно, не може бути однаковою в Україні та Намібії або Монголії.

У моїй оповіді найсмачнішою буде частина про горіх. Так-так, про горіх.

Дуже часто, проходячи повз вікно у нашій учительській, що виходить на ігровий майданчик нашої Стартової школи, задавала собі питання: скільки років потрібно, щоб виростити такого красеня? Мала на увазі горіх, який рятує літом у спеку, а навесні і восени дарує тінь і затишок.

Потім додалось ще одне питання – а хто його посадив?

Тепер знаю, що у цих задач було два шляхи вирішення, дуже короткий і довгий. Вас же не здивує, що я обрала другий, так? Ми ж не шукаємо легких доріг.

Почала я з перегляду шкільного фотоархіву. Знайшла фото №1, фото №2, фото №3, фото №4 – як докази того, що висаджувати дерева – давня і гарна традиція школи. А дитячий ігровий майданчик у кадр попадав рідко, а якщо й попадав, то обов’язково так, що неможливо роздивитись, чи є там горіх, чи немає.

Як ви думаєте, на фото №5 він є? От і мені важко зрозуміти, але допускаю, що скоріш за все немає, а якщо й є, то деревце дуже маленьке.

Пощастило мені, коли дійшла до Олімпійських ігор 2015 року. Там дуже чітко все видно. На фото №6 – загальний вигляд, а на фото № 7 – максимально наближений фрагмент з горіхом. Погодьтеся, він величенький, уже добре вкорінений, посаджений якщо не навесні, то восени 2014.

 Отже, з часовою лінією більш-менш розібрались, беремо за основу 2014 рік.

Питання 2. Хто посадив горіх?

Чомусь була на 99 відсотків упевнена, що це зробили випускники нашої школи, коли їхні діти навчалися у Стартовій школі. То ж була дуже спантеличена, коли Катя Ботвіннік це заперечила.

Тільки тут мені й пришла думка, що треба спитати тих, хто проводить на майданчику якщо не весь, то половину робочого часу точно. А тут і можливість підоспіла. 19 лютого ми з Наташою Підболячною та Аліною Правосуд зустрілись на першій із двох запланованих колегій, де звітували ті, що атестуються. Але скористалась я такою можливістю не 19, а 26 лютого. Перетнулись ми з Наташою вже біля чергової  після колегії, і я нарешті отримала відповідь на моє друге питання.

Моя оповідь наближається до кінця, дякую за терпіння, залишилося ще трошки.

На дати вказую не просто так. В кінці лютого запланувала собі 21 березня написати про те, хто і як посадив горіх на території школи. І тому спокійно відреагувала, коли почула 19 березня від Наташі іншу версію, бо це було дуже вчасно.

Повну розповідь залишу для усної версії. Головне ось:  посадила нашого героя Наталя Миколаївна Зорька зі своїми студентами. Вона підтвердила це, коли ми зустрілися у п’ятницю 20 березня: так, горіх привезла з дачі, але там його посадила-таки ворона, інакше б де він там узявся?

Можна поставити в цій історії крапку. Але знаєте, у моєму дослідженні було стільки цікавих поворотів, що не здивуюсь, якщо віднайдеться ще чиєсь свідчення, яке буде йти у розріз до всіх інших.  

Дякую, що вислухали )