На даний момент найпопулярніші книги в АІСТиній бібліотеці – про Мортіну. Її придумала й проілюструвала італійська художниця та письменниця Барбара Кантіні. От на ті ілюстрації я й купилась, тобто купила – одразу всю серію із шести книг. Пишу про це і згадую слова однієї молодої жінки про свою доньку, яка обирає книги лише за умови, що там є монстри і динозаври. Ніде правди діти, монстрів у цьому шеститомнику вистачає. Мортіна – дівчинка-зомбі. Її батьки пропали без вісти і це велика загадка, де вони, померти вони не могли, не в цій сім'ї. Мортіна живе у тітоньки Домовини, за скриньку для коштовностей якій слугує голова двоюрідного дідуся Порчі, що може здійняти галас. Дідусь Склеп - привид.
Питання ось у чому: Чи
допомагає така література виховати читача?
Стверджувальну відповідь
відшукала у Ніла Геймана. Він і сам майстер у створенні подібної літератури. В
АІСТиній бібліотеці є його книга «Історія з цвинтарем». Ніхто не вірить, що
насправді це дуже людяна історія. Коли люди показали себе монстрами, виховати з
немовляти людину змогли ті, хто до світу живих не належить.
Вибачте, відволіклась.
То що ж каже Ніл Гейман?
Відповідь можна знайти у його статті «Чому наше майбутнє залежить від
бібліотек?»
Він вважає, що якщо
дитині подобається якась книга – це автоматично викреслює її автора зі списку
поганих дитячих письменників. Навіть якщо вона не подобається батькам, для
дитини ця книга може стати «стартовим наркотиком», який може «підсадити» дитину на
читання (мені не дуже подобається така термінологія, але по суті це дуже вірно
сказано). Дитина стає на першу читацьку сходинку, і треба її підтримати у
цьому.
І ще дуже важливе. Любов
до таких нібито-то моторошних історій є нормальною і навіть корисною, оскільки
вона надає дітям безпечний спосіб пережити страх і усвідомити, що вони живі.
Доповідь закінчила :) Далі буде...
Немає коментарів:
Дописати коментар