14 січня, 2025

Жанрово-тематичні різновиди сучасної прози для дітей _ випуск 3

     Зараз працюю над перекладом  «My Books Summer», яким зі мною поділилася Тамара Анатолїівна Калмикова. Вона скопіювала його у своїх американських онуків. На останній доступній мені сторінці йде мова про жанри книги і дітям пропонується спробувати віднести прочитану книгу до однієї, або кількох  категорій.

Розцінила це як чарівний «пендель» (вибачте за таку лексику), що час повертатися до теми «Жанрово-тематичні різновиди дитячої літератури».  Це ж одна із моїх улюблених тем!

6 лютого 2024 року я вперше написала про неї. Мені б тоді поставити крапку.

Але ніт. 

Тема «Жанрово-тематичне різноманіття української дитячої літератури та підходи до її класифікації» відпускати мене не хотіла.

16 травня 2024 року я запропонувала порівняти підхід українських дослідників та іноземних. І це було свідчення про чергову хвилю мого занурення.

Взагалі-то їх було кілька.

Перша хвиля: Пошук в Інтернеті, звернення до українського теоретико-літературознавчого дослідництва. Я вирахувала імена науковців і продовжую пошук та знайомство з їхніми працями.

Друга хвиля: Звернення до таблиць УДК.

Третя хвиля: Огляд та порівняння фільтрів книжкових інтернет-крамниць 

Четверта хвиля: Знайомство з іноземним досвідом.

Як бачите, моє занурення котиться хвилями, росте кількість вивчених матеріалів. 

І ось тепер, коли пройшов рік, питаю себе: «Нащо це роблю? Яке дослідження я проводжу? А саме головне: яка мета мого дослідження? Воно згодиться мені як бібліотекарю?» Адже так і не відшукала простої та чіткої схеми розподілу. І вже виникає питання, чи взагалі це можливо? 

По перше, мені цікаво.

По друге, вивчаю український книжковий простір – і художній, і теоретико-літературознавчий. 

По третє, вважаю це дослідження своєрідним підвищенням своєї професійної кваліфікації. Я ж бібліотекар, врешті решт.

В четверте, якщо не вдалося відшукати чіткої і простої схеми жанрово-тематичної класифікацї дитячої літератури, можливо, вдасться її створити самостійно? Зараз працюю над створенням Тематичного каталогу дитячої літератури (Її у нас не так багато, вона вмістилася  на семи полицях, дробити на тематичні розділи необхідності немає. А от каталог створити - можна і треба. Це ж однозначно полегшить мені роботу, коли нове покоління АІСТят прийде по книжки про динозаврів чи принцес)

Думаю, що цих причин досить, аби продовжувати свої дослідження.  

Суттєвих результатів мого дослідження ніби-то й нема. Поки що  ділитися нічим. Але робота триває, і далі обов’язково буде. До зустрічі.

13 січня, 2025

Вітаю читачів у новому 2025 році

Мене саму дуже вразила дата останньої своєї публікації – 4 грудня 2024 року. Швидко біжить час? Так, це не велика таємниця. Що ж відволікло мене від улюбленої роботи на блозі?



Я натякнула 27 листопада про позапланову – але дуже цікаву для мене роботу.

Сьогодні можу  похвалитися. Зробила для Великої зали школи два  панно на прохання Ірини Михайлівни Кандаурової.

Обрала для проєкту «Українське бароко» ілюстрацію Валентини Мельничук до книги «Ходи, сонку, в колисоньку», а для створення новорічної атмосфери у Великій залі школи - роботу Вікторії Ковальчук з книги Анатолія Камінчука «Двері дятлик відкрива».

Взагалі-то у мене аж руки чешуться започаткувати новий проєкт та дослідити світ української ілюстрації.У пошуках зразків я двічі прошерстила полиці з дитячими книжками, що є в АІСТиній бібліотеці, і відкрила стільки цікавих імен!  Ніби відчуваючи моє захоплення, Фейсбук підкинув кілька цікавих груп, де йде мова саме про художників, які працюють у світі дитячої літератури. Але на все свій час.

Хто в темі, знає, що просто відсканувати ілюстрації - це десь відсотків 5 від усієї роботи. Багато часу йде на вдосконалення у фотошопі. Я потратила дуже багато сил і часу, особливо працюючи над новорічним панно. У передостанній перед канікулами тиждень у мене був 12-годинний робочий день, включаючи суботу та неділю. 

 Але роботою своєю задоволена

Чого і всім нам бажаю у новому 2025 році.

Далі буде!