Вінниця-АІСТ-бібліотека

З цією книгою у мене пов'язані дуже гарні спогади. Були часи, коли я співпрацювала з дітьми, які зараз у 7 класі, а тоді вони були третьокласниками. Щотижня ми зустрічалися і обговорювали прочитане, а ще обмінювалися книжками. Від Валентина Воробйова мені "перепав" російський переклад книги дитячих спогадів Астрід Лінгрен "Ми родом із Бюллербю". 

Я чітко пам'ятаю нашу бесіду про те, чого немає у цій книзі. Телевізорів, мобільних телефонів та інших сучасних гаджетів (книга написана видана у 1949 році, а події, зображені в ній, відбуваються десь в середині тридцятих). Відтоді задумала проєкт "Енциклопедія дитячого дозвілля у доцифрову епоху", маючи за основу книгу Астрід Лінгрен. 

Спочатку я шукала "несуперечливу і зручну в користувані класифікацію дитячих ігор". Не можу сказати, що вивчила все, але тепер розбираюсь у цьому питанні набагато більше. 

Потім спробувала вивчене застосувати до книги.

 Потім дослідження відклала через війну.

А на днях повернулася до нього, побачивши у продажі і замовивши український переклад. Заодно вирішила "прокачати" свої навички у користуванні онлайн-дошки Padlet.

І сьогодні ділюся з читачами  результатами свого дослідження. Мушу його доопрацювати через різнобіжності російського та українського переклад. 

Майбутнім учителям книга буде корисна однозначно. Недарма свій проєкт назвала "енциклопедією". Вміли колись обходитись без гаджетів і проводити весело вільний час, придумуючи цікавинки. Тоді навіть завдання прополоти ріпу ставало легким і час пролітав швидко