Особисто я вже не уявляю свого життя
без аудіокниги. 
От саме сьогодні по дорозі на роботу слухала "Плавучий острів" - фантастичний роман Жюля Верна. Менш відомий і менш популярний ніж "Діти капітана Гранта" чи "Навколо світу за 80 днів". В АІСТиній бібліотеці його, на жаль немає.
Читається, тобто слухається на одному диханні. У 7-й главі зачепила розповідь про бібліотеку острова: "У бібліотеці є також деяка кількість книг-фонографів: читати їх не потрібно, натиснеш кнопку і почуєш голос чудового читця —наприклад, "Федру" Расіна"
Читається, тобто слухається на одному диханні. У 7-й главі зачепила розповідь про бібліотеку острова: "У бібліотеці є також деяка кількість книг-фонографів: читати їх не потрібно, натиснеш кнопку і почуєш голос чудового читця —наприклад, "Федру" Расіна"
Не Жюлю Верну належить ідея фонографа.
Пропагуючи свій винахід у далекому 1877 році, Томас Едісон запропонував з десяток варіантів його використання, і серед них - запис книг.
21 листопада 1877 року можна вважати Днем народження аудіокниги. Напевне, варто було би "притримати" цю розповідь до осені, але вже дуже мені кортіло поділитися цією новиною із читачами.
"Вік живи - вік учись" - отак народилася нова рубрика нашого блогу
Пропагуючи свій винахід у далекому 1877 році, Томас Едісон запропонував з десяток варіантів його використання, і серед них - запис книг.
21 листопада 1877 року можна вважати Днем народження аудіокниги. Напевне, варто було би "притримати" цю розповідь до осені, але вже дуже мені кортіло поділитися цією новиною із читачами.
"Вік живи - вік учись" - отак народилася нова рубрика нашого блогу
Немає коментарів:
Дописати коментар