Зараз у моєму Тематичному списку - 52 пункти. Ідея сьогоднішнього - "Життя підказує..." народилася в четвер, після заходу Вінницької Академії безперервної освіти, присвяченого Дню народження Анатолія Бортняка. В першу чергу я йшла, щоб побачити виступ наших третьокласників.
Вінничанин Анатолій Бортняк - сильний поет. На епітети можна не скупитися - видатний, гарний, ліричний, вдумливий, пронизливий. Не скупилася на добрі слова про батька його донька Наталя, яка працює в Академії. Її виступ запам'ятався найбільше, особливо про його воєнне дитинство. Про те, як сім'я тікала від німців, як кидала на підводу речі, як на очах Анатолія розірвало на шматки сусідку.
Дорогі читачі, ви теж провели паралелі з нашим часом?
Пані Наталя згадує, як вони з чоловіком після 1991 року не вірили батькові, що Росія так просто не відпустить Україну, що буде війна.
Теж знайомо?
Ось таку ж книгу тримала в руках Наталя Анатоліївна, згадуючи батька.
В нашій АІСТиній бібліотеці крім неї ще є два збірники поезій.
Вікіпедія підказує, що Анатолій Бортняк - публіцист, перекладач, літературознавець, громадський діяч.
Вікіпедія, звісно, багато чого знає, але там немає ні слова про сім'ю, про те, як він познайомився з майбутньою дружиною. Про те, яким був його останній день...
Я дуже вдячна Наталі Йосипівні П'яст за запрошення. Шкода, що не вистачило сил на її виступ. Судячи по закладкам, які вона залишила у книгах із нашої бібліотеки, вона готувалася дуже ретельно.
P.S. А чому я назвала рубрику "Життя підказує..."? Можна було вибрати мітку "Календар знаменних дат".
Така назва свідчитиме про те, що життя вносить свої коректури у заплановане. Планувала розповісти про інше. І тим життя цікавіше )
Далі буде...
Немає коментарів:
Дописати коментар