Мене саму дуже вразила дата останньої своєї публікації – 4 грудня 2024 року. Швидко біжить час? Так, це не велика таємниця. Що ж відволікло мене від улюбленої роботи на блозі?
Я натякнула 27 листопада про позапланову – але дуже цікаву для мене роботу.
Сьогодні можу похвалитися. Зробила для Великої зали школи два панно на прохання Ірини Михайлівни Кандаурової.
Обрала для проєкту «Українське бароко» ілюстрацію Валентини Мельничук до книги «Ходи, сонку, в колисоньку», а для створення новорічної атмосфери у Великій залі школи - роботу Вікторії Ковальчук з книги Анатолія Камінчука «Двері дятлик відкрива».
Взагалі-то у мене аж руки чешуться започаткувати новий проєкт та дослідити світ української ілюстрації.У пошуках зразків я двічі прошерстила полиці з дитячими книжками, що є в АІСТиній бібліотеці, і відкрила стільки цікавих імен! Ніби відчуваючи моє захоплення, Фейсбук підкинув кілька цікавих груп, де йде мова саме про художників, які працюють у світі дитячої літератури. Але на все свій час.
Хто в темі, знає, що просто відсканувати ілюстрації - це десь відсотків 5 від усієї роботи. Багато часу йде на вдосконалення у фотошопі. Я потратила дуже багато сил і часу, особливо працюючи над новорічним панно. У передостанній перед канікулами тиждень у мене був 12-годинний робочий день, включаючи суботу та неділю.
Але роботою своєю задоволена
Чого і всім нам бажаю у новому 2025 році.
Далі буде!
Немає коментарів:
Дописати коментар