БІЛІ ПЛЯМИ В КНИЖКОВОМУ ПРОСТОРІ_випуск 4

«Білі плями в книжковому просторі» продовжують мене хвилювати. Ця тема залишається для мене актуальною, інтерес не зникає. І час від часу я поновлюю пошуки. Нагадую, що у моєму коротенькому списку три імені: Емілія Саталкіна, ПетроВисоцький та Володимир Городецький.

Оце на днях поновила дані по Емілії Саталкиній, ввела в пошуковик її ім’я. І маю деякий прогрес.  Інтернет підкинув мені автобіографію письменниці, де вона пише, що є членом Союзу письменників України, що друкувалась в українській періодиці, писала статті, рецензії, пародії та дитячі вірші українською мовою, але їй не сподобались зміни, які відбулися в Україні після розпаду Радянського Союзу і вона виїхала на батьківщину своїх батьків, до Куйбишева. Це багато чого пояснює, правда?

Ще один пазлик додався, коли передивилася списки Київської обласної організації Національної спілки письменників України. Тепер знаю повне ім’я письменниці – Емілія Іллівна Саталкіна. Членом Союзу письменників вона стала 13.06.1995 року, а на 2007 рік припадає її вибуття із лав членів цього союзу.

Повної картини такі пошуки ще не дали. Але дещо стає зрозумілим.

Не скоро вірші Емілії Саталкіної повернуться в наш простір. Шкода, їй вдавалося писати гарні дитячі вірші українською мовою.

Як бачите, відсутність інформації в інтернеті  показова само по собі. І багато про що говорить. Припускаю, якщо засісти за вивчення преси останнього десятиліття Радянського Союзу та перших десяти років незалежності, яка ще не попала у відкритий простір, можна знайти чимало цікавої інформації і білих плям стане менше.

Так само буду слідкувати, чи не оновляться дані про Петра Висоцького та Володимира Городецького.

Дійсно, от чому про них так мало інформації? Яка таємниця стоїть за їхнім зникненням з інформаційного поля? Як можна загубитися в сучасному світі?

Далі буде. На все свій час.

Дякую, що дочитали.