Звідки у мене така цікавість до цієї дати?
Тому що десь місяців зо два б’юсь над вирішенням найзнаменитішої логічної
задачки. І на цьому ґрунті навіть мала суперечку з ChatGPT.
Ви здогадалися, про яку задачку йде мова?
Так, саме ту, яку вирішила Герміона у першій частині саги Джоан Роулінг «Гаррі
Поттер і Філософський камінь». Це дозволило Гаррі продовжувати рятувальну
операцію.
Нагадую. Гаррі, Рон та Герміона рятують Філософський камінь від лорда Волдеморта. Вони долають ряд перешкод. Остання перепона – зробити правильний вибір,
обрати із семи пляшечок одну єдину, вміст якої дозволить рухатись вперед.
Альтернатива цьому – випити вино із кропиви, повернутися назад або померти від
отрути. Нічогенька собі перспектива, так?
На столі – сім різної величини і форми пляшечок.
На столі - віршовані підказки.
Після того, як Герміона розв’язала задачу, вона протягує пляшечку Гаррі. Та така маленька, що вистачить на один ковток одній людині.
Час, який знадобився Герміоні – максимум кілька хвилин. Я – не Герміона, і мені не соромно признатися, що не знаю правильної відповіді.
Ні, не так. ChatGPT намагався мене переконати, що мій варіант невірний. А мені з цим важко погодитись. Вважаю, що задачу вирішила вірно, і не згодна з його аргументами. Вся заковика в тому, що ми не бачимо цих пляшечок. Малюнків у книзі немає, а в кінофільм цей епізод не включили.
Не знаю, не знаю. Наше спілкування відбувалося так. Одразу ж попросила
його, щоб він не підказував, поки не попрошу про допомогу; щоб спочатку просто
слідкував за моєю логікою. Так і було - до моменту, коли залишилося всього два
варіанти. Він не погодився з моїм, а я не погодилася з його аргументами. Далі мені
урвався терпець, і я перервала розмову. Може, й хотіла б, щоб мене похвалили за
правильну відповідь, але в плани ChatGPT таке явно не входило. І підтакувати мені він зовсім не хотів.
Вже після нашої дискусії знайшла однодумців в інтернеті. На якомусь сайті
також дійшли згоди, що залишилось 2 варіанти. І неможливо обрати один з двох,
якщо ми не бачимо розміри пляшечок. Тоді мені відлягло і трошки заспокоїлася.
В принципі, зрозуміло, якби ми побачили на малюнку пляшечки, то – знаючи про
маленьку пляшечку – не стали би напружувати свої мозкові звивини. Але то таке.
Пожалілася вам на цього монстра, і стало легше.
Дякую, що вислухали. )
Немає коментарів:
Дописати коментар