Сьогодні День народження Віктора Близнеця. Він народився 10 квітня 1933 року. Зовсім не кругла дата, але в мене є одна, дуже вагома одна причина поговорити про нього. Він мій улюблений український дитячий письменник радянських часів.
Як мінімум дві, ні, ТРИ, ні, ЧОТИРИ його книги очолили б Почесний список творів українських письменників для дітей, якби такий існував:
Земля світлячків
Жені і Синько
Звук павутинки
Повість минулих літ
Але розповідатиму сьогодні - про маленьке симпатичне оповідання "Свято мого дитинства" - із категорії, яку сама придумала "Книга на один зуб". 14 сторінок, 8 з яких - ілюстрації.
У моєму дитинстві улюбленим святом був день народження, тому що за столом збиралися друзі і велика родина.
Місс Ліля, з якою ділю робочий простір бібліотеки, одразу назвала свято Нового року. Бачили б ви, як засвітилися її очі від спогадів.
А в повоєнному дитинстві ліричного героя цього оповідання святом є ... народження телятка.
Зазвичай про ліричного героя пишуть, коли вивчають поезію. А "Свято мого дитинства" - це і є поезія у прозі.
Я от написала "для дітей", але це оповідання більше відгукнеться дорослим: чим більше тобі років, тим більше ностальгуєш за дитинством.
Те, про що написав Близнець, - картина з повоєнного дитинства мого батька. І це ще один плюс на користь цього письменника (в моїх очах, звісно).
А яке улюблене свято вашого дитинства?
Немає коментарів:
Дописати коментар