Маю цікаве спостереження. Дві бабусі - за круглим столом у бібліотеці - з різницею в один день, незалежно одна від одної - поділилися особистим досвідом.
Одна - бавлячи двох внуків, 6 та 10 років - не шкодуючи голосу, читала 4 години "Гаррі Поттера" (старший в цей час трудився над Лего, а що робила молодша - не пам'ятаю). А після цього діти з захватом у її ж виконанні прослухали "Захара Беркута". Потім бабуся переказала своїми словами шекспіровського "Гамлета".
Друга - заманила чотирнадцятилітнього внука до себе. Разом вони прочитали "Гамлета" та "Отелло". І обговорили - глибоко, відверто, по-дорослому, порівнюючи із сьогоденням.
Бабусі - вони такі:)
Немає коментарів:
Дописати коментар