РОЗПОВІМ про дивовижні збіги

Люблю колекціонувати збіги. 

Семикласник Ілля Г. сьогодні майже самотужки переніс з класу до бібліотеки всі підручники. Відволікся лише на хвильку, взяв до рук книгу німецького письменника Отфріда Пройслера "Водяничок".

Його вибір мене вразив. Дуже рідко хто бере читати цю книгу. Видана у 1992 році "Веселкою", вона програє сучасним виданням у всьому: ілюстрації, папір, обкладинка. Сучасні читачі люблять яскравіші та новіші видання. 

А десь через годину, коли читала про Тараса Прохаська ("ЖИВІ. Зрозуміти українську літературу" Олександра та Павла Михедів), дізналася, що казки Пройслера - його улюблені з дитинства книги. 

 

ЩО ЗІ МНОЮ БУЛО

Ми не бачились з 3 червня. Що зі мною трапилося за цей час?

По перше, збирала підручники. Майже всі класи відзвітували, в цілому задоволена. Є деякі нюанси, але зараз не до них.

По друге, читаю нові книги - із самого Запоріжжя. Про Ольгу Фанагей-Баранову я вам розповідала. За донат вона дозволили обрати 3 книги з її бібліотеки. "Лінгвістику на карті світу" і "Скандинавську міфологію" давно хотіла почитати і навіть думала їх придбати. Але отримала їх у інший спосіб і тепер  вони в мене перші в черзі, ще й гроші зекономила )

 По третє, занурилася у світ української літератури. Роблю це разом з запорізькою книгою "ЖИВІ. Зрозуміти українську літературу" Олександра та  Павла Михеда. Завдяки їй потягнулася до дитячої прози Григора Тютюнника. І тепер "Степова казка" - мій фаворит у цьому навчальному році. Про це буде інший пост.

В четверте, нову книжку я таки придбала, але лише тому, що боялася втратити букси у Спільноті Видавництва Старого Лева.

 В п'яте, і на цьому зупинюся, бо дуже багато говорю, а ви вже втомилися.

Мене запросили на Випускний вечір 4 класу. Мене так вразила атмосфера свята, що отриманий творчий імпульс я реалізувала у веб-квесті, присвяченому цій події.  Такий класний матеріал зібрала на святі, що гріх було не скористатися. Та й "прокачати свої скіли" ) давно треба було. Останній веб-квест я створила задовго до повномасштабного  вторгнення. Боялася, що втратила свої навички, але ні, руки пам'ятають.

Що з того вийшло - вирішувати вам. Готові до веб-квесту?

UPG _ путівники

Створити онлайн-путівник для мене вже не є складною справою. Найбільше для моїх задач підходить сервіс Genially. Руку набила, можна сказати.

І пишу про це не для того, щоб похвалитися.

Створити - легко, складніше - не забувати доповнювати і оновлювати інформацію.

Кінець навчального року найкращий час для підведення підсумків.

То ж запрошую погортати нові сторінки старих путівників.

 Видавнича справа в Україні

 Лелека - символ нашої школи

 Читацькі будні бібліотекаря    

 Відеогалерея "Книги, що говорять  

 Шляхи книг, що є в АІСТиній бібліотеці   

 Полиці бажань бібліотекаря

Імена із забуття _ Володимир Владко

У виборі героїв для рубрики "Імена із забуття" часто орієнтуюсь на публікації у Фейсбуці. Так, Фейсбук - це гігантська рулетка. ніколи не знаєш, що на тебе чекає  сумне чи веселе, трагічне чи комічне; те, що подарує тобі крила чи те, що допоможе у професійному плані. 

Випадок тут грає далеко не останню роль. Думаю, Карл Юнг назвав би Фейсбук колективним підсвідомим.

Сподіваюсь, ніхто мене не засудить за такий специфічний підхід до вибору.

То ж саме Фейсбук нагадав мені про українського фантаста Володимира Владка. Він був для мене у дитинстві одним із улюблених письменників. Можливо, і ви відчуваєте радість від цієї зустрічі?

Планую поновити знайомство, переслухати "Сивого капітана". Читаючи цю книгу у дитинстві, уявляла головного героя  схожим на Капітана Немо із "20 000 тисяч льє під водою".

І в АІСТиній бібліотеці дещо є. Не всі твори, про які згадують автори публікацій, але скласти власну думку, тримаючи книги в руках, можна. Запрошую до бібліотеки )