Гаррі Міллер Лейденберг, один із ведучих співробітників Нью-Йоркської публічної бібліотеки, залишив спогади про кілька днів, які він провів у Києві на початку 1924 року. Ним опікувалася його київська колега, Софія Мотовилова, що на той момент працювала в бібліотеці Південно-Західної залізничної дороги.
Три дні Софія Миколаївна знайомила його з Києвом, з його пам’ятками – і з роботою багатьох бібліотечних установ. Розмов про суто бібліотечні справи було дуже багато.
Наведемо уривок однієї із них: «Один із гостей допитувався, чому ми в США після війни зберегли стару систему класифікації: адже післявоєнні події корінним чином змінили всі галузі науки, особливо суспільні. І все, що було правильно раніше, неправильно зараз. Я відповів, що ми мало цікавимося абстрактними схемами класифікації, що для нас важливо знайти зручний план розташування книг по даному предмету и, наскільки мені відомо, жодна бібліотека в США не змінила і не планує змінити свою класифікацію у зв’язку з війною».
Хочеш – не хочеш, а історична паралель напрошується сама собою.
Найкраще її зрозуміють бібліотекарі України, які за наказом Кабінету
Міністрів України від 22 березня 2017 року перейшли на використання
Універсальної десяткової класифікації (УДК) замість Бібліотечно-бібліографічної
класифікації (ББК).
Я не вважаю, що це погано. Для мене перевести нашу бібліотеку з ББК на УДК - можливість ще раз потримати кожну книжку в руках та оцінити її корисність в наш час. І вчитися люблю.
Далі буде...
Немає коментарів:
Дописати коментар