17 плюс _ Онлайн-словник "Мислово"

Мене не приваблює ненормативна лексика. Не вмію і не хочу вчитися матюкатися. Але я не сноб, щоб забороняти іншим вживати обсценну лексику. Навіть розповім про онлайн-словник неологізмів та сленгу української мови «Мислово». Там себе не стримують, і це викликає у мене відразу. Будьте, будь ласка, уважні та обережні. Цензурну мітку використовую не просто так.

Чому ж тоді пишу про "Мислово"? 

Раз на різ до цього сайту прикута увага українських СМІ. Його цитують «Читомо», «Укрінформ», «РБК Україна», «Освіторія», «Суспільне», «BBC Україна», «УП», «ТСН».

Пов’язано це зі «Словом року»

«Слово року – найважливіше поняття (слово або фраза) у суспільній думці уякомусь конкретному році» - таке пояснення дає Вікіпедія.

Звідки пішла ця традиція, яку Україна регулярно підтримує з 2013 року? Початківці – Товариство німецького слова – зробили це чи то в 1972 чи то в 1977 році. Я знайшла в інтернеті дані, що такі акції вже багато років проводяться в Великій Британії, в Америці, в Данії та навіть в Австралії.

В Данії, здається, обирається спеціальна комісія. В Великій Британії цю роботу роблять Оксфордський словник та Кембріджський словник англійської мови.  Розумієте?

А у нас «Мислово», де станом на квітень 2021, як вони самі пишуть, 5 000 визначень. 

З іншого боку. Ніде не сказано, що у «Мислова» ексклюзивні права на цей проєкт. Раз ніхто з професіоналів не виказує бажання обирати «Слово року», чому ми маємо відмовляти «Мислову» в тому, що вони роблять цікаву роботу?

Нагадаю, що в Словом 2023 року в Україні  стала «мобілізація»

Направляю вас на сайт, який можна погортати і дізнатися, чим запам’яталися українцям 2022, 2021 і т.д

За знайомство з сайтом і з поняттям «Слово року» дякую Наталі Йосипівні.