Нам - 3 роки! Нам – це блогу «Вінниця-АІСТ-бібліотека» та мені, його авторці, завідувачу бібліотеки школи АІСТ. Доречно буде зупинитись і проаналізувати свою діяльність як блогера ).
Три «Ре» чекає на мене та читачів
- Ревізія блогу
- Реструктуризація блогу
- Рефлексія його авторки.
І все це не обов’язково сьогодні в одній публікації.
Блог з’явився під час весняного
карантину в 2021 році. Добре тоді писалося
вдома, в тиші та спокої. Найбільше публікацій припало на перший місяць, було
по кілька постів на день. Їх стало
набагато менше, коли ми вийшли на очне навчання. Поєднувати роботу в школі із
пошуками в інтернет-просторі стало важче. Є стабільні місяці повного мовчання, наприклад, в кінці
та на початку навчального року, коли на перший план виходить кампанія з видачі
та повернення підручників. Під час літніх місяців блог не працює. Початок
повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року теж не сприяв натхненню. З
28 лютого по 22 вересня 2022 року – жодної публікації.
То ж давайте так: 24 місяці більш-менш активної роботи за 3 роки. Всього – 217 публікацій. Ця – 218-та
Ревізія:
- Навесні 2021 року починала з 5 активних регулярних тем. Вони стали довгожителями:
·
Вивчаємо український книжковий простір
·
Календарі знаменних дат
·
Один день – одна книга
· #ЖивіПисьменники
·
Віртуальний зоопарк
- Найбільше
публікацій на тему «Календар знаменних дат», однак вона не є найулюбленішою
- Мої улюблені :«Віртуальний зоопарк», "Путівники", «Полиця для перекладачів та видавців», «Вивчаємо український книжковий простір», "Почесні назви українських військових формувань",«Історичні паралелі»
- Поступово тем ставало все більше і більше.
- Війна підкинула нові:
· Як говорити з дітьми про війну
·
Славні імена ЗСУ – Почесні назви українських військових
формувань
·
Історичні паралелі
· Книга героїв нашої країни
- На жаль, 7 тем стали «сплячими», працюю над їхнім поверненням. Наприклад, «Імена із забуття».
- Майже забула про «Ігроманію». Не до ігор. Активною залишається лише одна – «Славні імена ЗСУ». Ідею через гру запам’ятовувати почесні назви наших військових угрупувань, та ще й кожен раз піднімати пласти української історії – вважаю своєю удачею.
- Об’єднала теми «Один день – одна книга» та «Книга на один зуб», а потім взагалі перевела тему в мітку. Вона допоможе підраховувати кількість обговорених книг. Міток зараз 55, а якщо рахувати по іншому, то десь приблизно про 100 книг розповіла, а то й всі 160
- Відмовилась від рубрики «Вільні вуха». Всі мої публікації шукають вільні вуха ) Немає необхідності на чомусь акцентувати увагу.
- Від рубрики "Знайомство з нашим фондом» теж відмовилась. Моя принципова позиція – писати про книги з полиць АІСТиної бібліотеки. Інколи пишу про книги, які до нього не належать, але їх так мало, що доречніше завести мітку «Знайомство з НЕнашим фондом». Пишу про книги, які є у відкритому доступі.
- Для особливих випадків, для дуже особливих випадків є «Закриті файли».
- З тих пір, як почала вести блог, опановую безкоштовні онлайн-ресурси, які ілюструють мої публікації. На сьогодні 106 публікацій супроводжуються віртуальними виставками.
Ø Зараз вибудувала для себе чітку схему із 45 тем і слідкую, щоб не було переваги одних над іншими, щоб не довелося повертати цікаві теми із "сплячого" режиму.
Я дещо легковажно поставилась до міток, довелося прикласти зусиль, щоб навести лад. Не одразу оцінила їх користь і доцільність.
- "Сплячими" теми стали саме через відсутність міток.
- Дублюю спеціально дві мітки «Славні імена ЗСУ» та «Почесні назви українських військових формувань». Другий варіант – задовгий і тому незручний у постійному користуванні. А перший варіант – хоча і коротший, зате не зовсім розкриває суті публікацій
- Зробила перерахунок міток «Віртуальна виставка». Не кожну публікацію доповнювала віртуальними виставками, одначе назбиралось їх немало, приблизно 106. Час від часу я повертаюсь до деяких з них, тому важко зараз назвати точну цифру.
- Попереду – маркування мітками «Початкова школа», «Середня школа», «Старша
школа», «Доросла аудиторія». Це полегшить створення Списків для читання і
допоможе вікове орієнтування. Тут я недооцінила важливість міток, потрібно
заново передивитись публікації.
- Все приходить з досвідом. Алгоритми «Bloggera» не розрізняють
мітку «17+», то ж змінила її на «17
плюс», щоб ввести цензуру. Готую декілька публікацій під такою міткою. Скоро буде...
·
І ось настала черга особистої рефлексії.
Великим відкриттям для мене стали слова Світлани Ройз про цілющість для неї
щоденних публікацій у фейсбуці, що вона так відновлюється.
Ще донедавна щось написати для блогу було для мене справжньою каторгою. І
перед тим так само страждала над постами для фейсбук-сторінки нашої школи. Ця робота
нагадувала мені працю будівельника, кожне слово – як величезний камінь. Для
мене скласти речення, переставити у ньому слова – було те саме, що будівельнику перекласти стіну.
Це все в минулому.
У цьому році з кожною публікацією мені все легше і легше писати. Я кайфую,
відверто кайфую від легкості, з якою знаходжу влучний початок, коли вдаються
переходи, коли шліфую текст в кілька етапів і бачу, як він робиться доступнішим,
цікавішим, як слова стають на своє місце.
Я нарешті придумала спосіб організації своєї праці над публікаціями. В мене
є своя система, моя, особиста, ніким не придумана. І вона працює! В мене багато
планів.
І чим більше тем у моєму переліку, тим цікавіше мені живеться.
Може, і я, як Світлана Ройз, так відновлююсь? Може, це мій ресурс?
Дякую, що дочитали. Далі буде...
Немає коментарів:
Дописати коментар