Сьогодні порушую своє правило говорити тільки про АІСТині книги. Книги "Небудь-де" - поки-що - в ній немає. Але у вільному доступі є аудіокнига, тому маю право і можливість її слухати - і говорити про неї у блозі АІСТиної бібліотеки.
Поговоримо спочатку про
переваги доступу до інформації у сучасному світі.
Учора я зробила цікаве дослідження і дуже хочу ним поділитися. На все про все в мене пішов
один день.
Пошук інформації на хвилях інтернету зайняв півгодини,
решта часу – на оформлення результатів, пошук потрібних слів, обдумування цієї
статті.
Але про все по-порядку.
З дитинства люблю читати фантастику. Це захоплення з часом не зникло. Вже 4 роки моє серце належить Плоскому світу Террі Пратчетта. Більше 40 озвучених романів у вільному доступі в інтернеті, - безумовно, - мій формат, розкіш для гурмана, любителя аудіокниг.
Один із них
«Добрі передвісники» - написано у співавторстві із Нілом Гейманом (якось
поговоримо і про цю книгу, вона того варта; читайте, слухайте, дивіться – судь
який формат; є паперове видання, аудіокнига, серіал – українською, російською,
англійською. Обирайте будь-який варіант).
Пропоную познайомитися із Нілом Гейманом.
Однозначно для читання (або слухання) рекомендую «Одд та
морозні велетні», «Історія з кладовищем», «Кораліна», «Скандінавські боги», «Американські
боги», книгу публіцістики «Вид з дешевих
місць»
На сьогодні мій фаворит – «Небудь-де» («Neverwhere», російський
переклад «Никогде» або «Задверье»).
Відірватися не можливо, а кінець… нізащо б не
здогадалася, що у ролі головного злодія виступить… (ні, ні, не скажу, так буде
не чесно).
Ось, нарешті, після такого вступу дійшла справа до моїх
відкриттів.
Хочу наголосити, що років з десять тому на таке
дослідження у мене пішло би кілька днів, а може й більше.
Отже,
1. Як буває зазвичай? Є цікава гарна книга, на її основі
пишеться сценарій до фільму. І як правило, читачі не дуже задоволені
екранізацією. Стосовно книги «Небудь-де» - все навпаки. Спочатку Нілом Гейманом
був написаний сценарій до англійського міні-серіалу. А вже потім він захопився
та зробив повноцінну книгу.
2. У 2017 році видано український варіант книги і її
можна знайти та замовити в інтернет-магазинах. Каюсь, щойно скористалася
можливістю та скачала український переклад – для ознайомлення, щоб зрозуміти,
чи варто придбати паперовий варіант. Варто. Почала читати – сподобалося.
Аудіокниги поки що немає, буду чекати. Зате знайшла українську озвучку іншої
улюбленої книги «Добрі передвісники».
3. Кінець книги «Небудь-де» дарує надію на продовження. І хоча Ніл Гейман
говорив, що він ніколи не пише продовжень, дуже приємно, що він порушив своє
правило, написав книгу «Сім сестер». Розшифровувати не буду, це зрозуміло тим,
хто знайомий із «Небудь-де» (українського перекладу ще немає, російський вже є)
4. Є ще дещо, воно не стосується книги «Небудь де». Мене
зацікавили книги «День Чу» та «Перший день Чу в школі». Одразу згадалася серія книг
нашого українського письменника Сашка Дерманського про Чудове Чудовисько, але
про це вже поговоримо якось іншим разом.
Дякую за увагу
Немає коментарів:
Дописати коментар