Я РОЗПОВІМ ВАМ про...

... «Національний проєкт: пишемо есе»

Відвідувачів та гостей бібліотеки часто попереджаю: «Будьте зі мною обережні. Можу  «заговорити» вас». І  завжди питаю, скільки у них вільного часу в запасі. Напевне, й блог веду, щоб виговоритися.

Приготувала для презентації рубрики «Я розповім вам про…» смачну та дуже корисну для школи історію. Про «Національний проєкт: пишемо есе».

Чи знає хто з українських освітян, що в 60-ті роки в американській освіті стався переворот? В той час, коли радянських дітей вчили писати перекази та твори, десятиліттями американських учнів вчили писати есе.

Вчили  висловлювати свої думки,  підкріплювати їх аргументами з публіцистики  та художньої літератури,  вибудовувати ланцюжок  причини ти наслідків. А головне – не боятися це робити. Не використовувати шпаргалки, не красти чужі думки, не плагіатити.

В Україні це не кожен дорослий таке зможе. І не кожен учитель може навчити цьому своїх учнів. Тому маємо результати ЗНО, як, наприклад, у 2019 році, коли 52% випускників не навели приклад з літератури чи інших видів мистецтва, 31% отримали 0 балів за критерієм «Аргументи», а 60% - мали серйозні порушення логічності, послідовності й несуперечливості викладу.

В Україні, можливо, тема написання есе піднімалась і раніше. Але так комплексно і маштабно, як це зробила  команда ГО «Смарт освіта» на чолі з керівницею Галиною Титиш – думаю, вперше.

Вони задумали навчити писати есе всіх, і дорослих і дітей. В першу чергу тих дорослих, що працюють з дітьми. Маю на увазі, звичайно, вчителів, вчителів з усіх навчальних предметів. І підготовили методичні матеріали та розробки.

Обмежень немає. Кожен може відкрити сайт і почати вчитися. Я  також вчуся, це мені дуже згодилося в роботі над блогом

Далі  передмови поки що не пішла. Вирішила відкласти процес навчання на літо. Але й передмова мене багато чому навчила. По перше, в мене щезнув  бар’єр та страх перед чистим аркушем,  я вже більше не боюся. По друге, знаю, як почати працювати, і знаю, що це легко зробити. В передмові розповідається про два різні підходи до підготовчого етапу. Мені здається, що вдало їх об’єднала. Було би цікаво з кимось обмінятися враженнями.

Дякую, що дочитали