АІСТ-самвидав _ випуск 3_Повість минулих літ

Про що б не думали у видавництві «Веселка», коли у 1988 році готували до друку «Повість минулих літ», економія навіть близько не стояла в переліку їх завдань.

Переказати доступною і зрозумілою мовою – було. Проілюструвати так, що «ожили» тексти – було. Підібрати шрифти, добавити деталей, щоб відчути подих епохи – було.

Це розкішне видання – окраса творчості Віктора Близнеця (текст), Георгія Якутовича (ілюстрації), Володимира Юрчишина (оформлення) – і в цілому української видавничої справи.

Тираж – 100 000 екземплярів. І в нашій бібліотеці така книга є.

То чому ж самвидав і чому економія?

На початку 2000-х років ми в АІСТі думали саме про економію. Тому Тетяна В’ячеславівна Хлапова, Царство їй небесне, працюючи з цією книгою, вдалася до хитрощів  через скруту – з папером, в першу чергу.

Вона не викинула ні слова із глав «Повісті», але  по творчому перекроїла і ущільнила тексти цієї книги, щоб все вмістилося по можливості на одну сторінку, максимум дві.

Це справжнісінький АІСТиний самвидав, прошу переконатися.

 

ШЛЯХИ КНИГ _ випуск 3

Кілька примірників великого ілюстрованого атласу

"Шлях людини від 60 мільйонів років тому до наших днів" у 1999 році привезли у своїх рюкзачках семикласники, коли повертались з Італії, де провчилися цілу квінту у школі міста Чезано Мадерно та проживали у сім'ях своїх однолітків. Це був цікавий проєкт, який був здійснений завдяки сім'ї Ільчуків. 

В принципі, там все можна зрозуміти без слів, але завдяки Google-перекладу з італійської на українську книжка стає доступніша і цікавіша.

Назва книги перегукується з назвою рубрики

 

Історія українських видавництв _ "ТЕХНІКА"

На тлі останніх розмов про закриття "Наукової думки" хочу привернути увагу до іншого українського видавництва, до "Техніки".

Працюючи з каталогами, я звикла, що українська науково-популярна література для дітей друкувалася переважно «Веселкою». Коли вносила дані про книгу Олександра Меркулова «За моделями природи», руки вже звично і натреновано почали вистукувати перші букви В та Е. А потім зупинилися, тому що набирати слід було інше - «Техніка».

Для АІСТиної бібліотеки – це рідкість, перша і поки що єдина книга. 

Темою українських видавництв цікавлюсь не так давно, і пошуки почала переліку в Вікіпедії. Цим же шляхом рухалася, коли вишукувала дані про «Техніку». 

Слухайте, та воно старіше за «Веселку»!

І функціонує дотепер! А от яку саме літературу видає – велика загадка, даних немає. Тому абсолютно заслужено попадає до розділу «Білі плями».

А книжка цікава. Видана у 1976 році, має деякі ознаки радянської епохи, але, безумовно, буде корисна й зараз. Тому що на перше місце ставить велич природи, розгадування її таємниць та розповідає, що створено людиною на основі її вивчення.