три "ЗАГАДКИ ДАВНИНИ"

Чи пам’ятаєте ви свою першу придбану на власні кошти книгу? Я – так!

Колись давно у грудні 1988 року перший такий екземпляр вислизнув у мене з рук в книгарні  Шаргорода поблизу школи, де проходила районна олімпіада з хімії.

Моя досада зникла наступного дня, коли другий примірник дочекався мене у книжковому магазині мого рідного села. Зараз він у домашній бібліотеці батьківської хати.

А третя книжка нагадує мені про цей букет почуттів – захоплення, втрата, розчарування, досада, зустріч, радість, захоплення і читання доночі, - майже щодня. Тому що зараз вона поруч зі мною на полиці зліва від мого робочого місця в АІСТиній бібліотеці, серед літератури, яка за системою УДК має індекс 001.9.

Чим мене так привабили «Загадки давнини»? У книзі їх, звичайно, не три, а набагато більше. Хотіла знайти для вас найяскравішу історію, але почала читати – і ледве-ледве відірвалася.

Розповім  про палеолітичні печерні малюнки, які по всьому світу залишили наші далеки предки 5, 8, 12 а то й 35 тисяч років тому. Дуже важко далися вченим-ентузіастам їх вивчення в гірському районі Сахари, що зветься Тассілін-Анджер. Малюнків там сотні тисяч, а за деякими ствердженнями – мільйон. Один із районів Тассілін-Анджера називається Джаббарен, що мовою туарегів означає «гіганти». На листівці є зображення одного із гігантів, що сягає в висоту 6 метрів. Анрі Лот, французький вчений, який вивчав малюнки багато років, назвав фігуру «Великим Богом Марсіан». Не буде натяжкою, чесне слово, уявити, що ця істота у скафандрі. Але це означає,  що землю відвідували прибульці з космосу.

Залишаємо за читачами право вірити чи не вірити J

P.S. Книга Анрі Лота «В поисках фресок Тассилин-Аджера» є у нашій бібліотеці. І я не відмовлю собі в задоволенні натякнути нашим видавцям та перекладачам, що було би круто перекласти її українською мовою.